Знайшли де не чекали: археологи виявили середньовічну гончарну майстерню у Швейцарії (фото)
У Вюренлінгені, Швейцарія, археологи виявили залишки середньовічної гончарної майстерні, яка діяла далеко від будь-якого великого міста, що ставить під сумнів давнє уявлення про те, що такі ремесла були обмежені міськими центрами. Це дослідження дає рідкісне уявлення про ремесла в Швейцарії між XIII і початком XV століть.
Відкриття почалося під час будівельних робіт у 2020 та 2021 роках, коли Кантональна археологічна служба Ааргау провела рятувальні розкопки. дослідники виявили два важливі об’єкти: сміттєву яму, заповнену керамічними уламками, та залишки гончарної печі, що датується приблизно 1400 роком, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Хоча такі знахідки самі по собі можуть здаватися незначними, разом вони утворили чітку картину діючої гончарні. Дотепер більшість відомих печей цього періоду в Швейцарії пов’язували з такими містами, як Вінтертур та Шаффхаузен. Цей сільський приклад виділяється як перший підтверджений випадок пізньосередньовічного гончарного виробництва за межами міських територій у країні.
Сама піч розкрила важливі технічні деталі. Маючи довжину близько 2,6 метра, вона мала грушоподібну камеру випалу, що звужувалася до топки. Сліди декількох шарів попелу та фрагменти куполоподібного накриття свідчили про багаторазове використання печі упродовж тривалого часу.
Знайдені неподалік ями від стовпів та залишки конструкцій вказували на наявність укритого робочого майданчика, що свідчить про те, що піч була частиною повноцінної майстерні, а не ізольованою спорудою.
Археологи задокументували понад 11 000 керамічних фрагментів з ділянки печі та ще 2 500 з раніше виявленої ями для відходів. Більшість предметів становили повсякденний посуд, але були також плитки для печей, форми і навіть маленька глиняна фігурка вершника.
Кераміка датується періодом від середини XIII до початку XV століття, з декоративними візерунками, типовими для XIV століття. Ця безперервність свідчила про те, що виробництво кераміки в цьому районі тривало протягом поколінь.
Дослідження показало, що це була не дрібна чи тимчасова діяльність. Гончарні майстерні потребували доступу до глини, води та великих обсягів деревини для випалу. Вюренлінген забезпечував усі ці ресурси, маючи поблизу глиняні родовища, джерела води та ліси.
Розташування цього місця між Баденом і Бад-Цурзахом, відомими своїми середньовічними ринками, також робило його придатним для торгівлі. Навіть обмежене використання печі щороку могло задовольнити місцеві потреби, тоді як надлишкові товари, ймовірно, продавалися на сусідніх ринках.
Які наукові теми вам цікаво читати?
Ці знахідки ставлять під сумнів традиційне уявлення про середньовічне сільське середовище як економічно залежне від міст. Натомість відкриття демонструє, що сільські громади могли підтримувати кваліфіковані ремесла та брати участь у регіональній торгівлі. Якість та різноманітність кераміки відповідали тим, що вироблялися в містах, що свідчить про те, що сільські гончарі були здібними та конкурентоспроможними.
Раніше Фокус писав про незвичайну знахідку в Єгипті. Під час дослідження поховання, археологи знайшли золоті артефакти та фрагмент "Іліади" на одній з мумій.
Також ми розповідали про корабельну гармату XVII століття, яку виявили у Туреччині. цей артефакт випадково знайшли на списаному кораблі.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews, Cantonal Archaeology Aargau.