Вважає Чорнобиль своєю домівкою: названо хижака, який процвітає серед радіації (відео)

З моменту катастрофічного вибуху 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року, розташованої недалеко від міста Прип'ять, минуло 40 років. Ізольовані ліси, що розкинулися на руїнах Чорнобильської зони відчуження, все ще непридатні для життя людей, але дослідження показують, що деяким тваринам вдається процвітати в таких екстремальних умовах, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Спостереження показують, що за останні чотири десятиліття велика кількість тварин переселилася в це середовище проживання, вільне від людей. Серед них — сірі вовки (Canis lupus), хижаки вищого порядку, щільність популяції яких у зоні відчуження різко зросла з 1986 року.

Тепер нове генетичне дослідження, проведене еволюційними біологами Карою Лав і Шейном Кемпбелл-Статоном з Прінстонського університету, може допомогти вченим зрозуміти, чому це відбувається. Результати показують, що у хижаків спостерігаються генетичні відмінності з вовками з інших регіонів світу — це дає змогу припустити, що у вовків, ймовірно, можуть розвиватися ознаки, які допомагають їм справлятися з повсюдним іонізуючим випромінюванням у регіоні.

За словами Кемпбелл-Статона, вони з колегами вважають, що всередині популяції існує генетична мінливість, яка дає змогу деяким особинам бути більш стійкими або витривалими до цього випромінювання. Передбачається, що тварини можуть хворіти на рак з тією ж частотою, але, ймовірно, це не так сильно впливає на їхнє функціонування, як на тварин за межами зони відчуження.

Однак досі було не зрозуміло, як це працює. Тепер учені вважають, що закриття Зони відчуження для відвідування перетворило її на свого роду "радіоактивний райський сад". Згодом багато тварин не просто повернулися в регіон, але також навчилися процвітати в ньому. Серед цього біорізноманіття такі тварини, як:

• олені;
• зубри;
• кабани;
• вовки;
• собаки та інші.

І все ж, спостереження показують, що одна популяція в зоні відчуження виділяється на тлі інших: чисельність вовків більш ніж у 7 разів вища. У новій роботі команда з Прінстонського університету зосередилася на тому, щоб зрозуміти, як їм це вдалося.

Під час дослідження вчені відібрали зразки крові в кількох вовків, а також узяли проби у тварин із Білорусі, де рівень радіації нижчий, і в Єлловстонському національному парку — де рівень радіації в межах норми.

Результати виявили 3180 генів, які поводяться по-різному у чорнобильських вовків порівняно з іншими популяціями. Далі вчені порівняли ці генетичний набір з генетичними даними людини з Атласу геному раку (TCGA), шукаючи маркери 10 типів пухлин, спільних для людей і собак. Команда виявила 23 гени, пов'язані з раком, які були більш активні у чорнобильських вовків. Цікаво, що ці гени пов'язані з кращими показниками виживання при деяких видах раку у людей.

Вчені вважають, що генетичний профіль чорнобильських вовків, ймовірно, сформований тривалим впливом радіації протягом багатьох поколінь. Простими словами, хижаки живуть у радіоактивній зоні, харчуючись тваринами, які зазнали опромінення, які, зі свого боку, живляться рослинами, що також зазнали опромінення. Автори вважають, що отримані ними результати в майбутньому можуть бути корисними для розробки нових типів лікування раку у людей.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що чорні "жаби-мутанти" з Чорнобиля дають надію на повернення людей у зону відчуження.

Раніше Фокус писав про те, що на стінах однієї з найрадіоактивніших будівель Землі знайдено дивне життя: харчується випромінюванням.

Під час написання використовували матеріали NPR Short Wave, Science Alert.