Знайшли у середньовічному туалеті: старовинні артефакти дивом збереглися до наших часів (фото)

Цей предмет був похований у запечатаній середньовічній вбиральні, де відсутність кисню допомогла зберегти його упродовж століть разом із кількома іншими крихкими предметами.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Записник містить 10 сторінок, покритих курсивним латинським письмом. Експерти вважають, що цей предмет датується періодом від XIII до кінця XIV століття. Книжка має розміри приблизно 3,4 на 2,2 дюйма і була поміщена в шкіряний футляр, прикрашений візерунком у вигляді лілії — символом, пов'язаним із королівською владою у Середньовіччі.

Знахідка сталася під час будівельних робіт у рамках нового проєкту. Археологи з Регіональної асоціації Вестфалії-Ліппе розкопали п’ять герметичних середньовічних вигрібних ям, які захистили органічні матеріали, що зазвичай б розклалися. Спочатку, під час очищення в лабораторії, зошит здавався лише грудкою бруду.

"Навіть після стількох століть перебування в землі знахідка з вигрібної ями все ще мала досить неприємний запах", — зазначила реставраторка Сюзанна Бретцель в офіційній заяві.

Дослідники пояснили, що вісім сторінок зошита були двосторонніми, а дві — односторонніми. Кожна сторінка була вкрита воском, на якому можна було робити позначки стилусом, що дозволяло записувати та стирати нотатки багато разів. Такий тип письмової дошки був поширений для тимчасових записів у середньовічній Європі, особливо серед купців та адміністраторів.

Текст у зошиті виявився складним для вивчення, оскільки кілька рядків накладалися один на одного, а деякі слова були написані в різних напрямках. За словами Барбари Рюшофф-Парцінгер, "окремі слова впізнавані, але транскрипція займе деякий час, оскільки деякі слова могли бути спотворені через неправильне написання". Фахівці сподіваються, що майбутній аналіз розкриє деталі про торгівлю, фінанси або особисті нотатки, записані власником.

Археологи припускають, що записник міг належати купцеві, який мешкав у середньовічному Падерборні. У той період грамотність була обмеженою, і купці часто належали до освіченої верхівки, оскільки їм були потрібні навички читання та письма для здійснення ділових операцій. Міська археологиня Свева Гай припустила, що власник міг використовувати воскові таблички для фіксації угод та щоденних справ.

Кілька інших предметів, знайдених у вигрібній ямі, підтверджують припущення, що власник походив із заможної родини. Археологи виявили бочки, кошики, кераміку, уламки шовкової тканини та ніж. Деякі шматки шовку мали витончене плетіння і були нарізані на прямокутні смужки.

"Можливо, це використовували як туалетний папір після того, як колись елегантну тканину викинули", — пояснив Бретцель.

Ця знахідка також продемонструвала, як середньовічні сміттєві ями можуть зберігати цінну історичну інформацію. Оскільки вбиральні залишалися герметичними та вологими, такі матеріали, як шкіра, віск, дерево та тканина, збереглися набагато довше, ніж це було б за звичайних ґрунтових умов. Подібні знахідки з середньовічної Європи допомогли дослідникам вивчити одяг, раціон харчування, торгівлю та навіть особисту гігієну столітньої давнини.

Експерти планують продовжувати консерваційні роботи над зошитом та його шкіряним футляром упродовж року. Дослідники також сподіваються, що історичні записи зрештою допоможуть встановити, хто мешкав на території, де розташована вигрібна яма. У разі успіху зошит потенційно можна буде пов’язати з реальною особою з середньовічної Німеччини.

Після завершення реставрації зошит та його футляр будуть виставлені в музеї LWL. Ця незвичайна знахідка продемонструвала, як навіть викинуті предмети з минулого можуть надати цінну інформацію про грамотність, торгівлю та повсякденне життя в середньовічному суспільстві.

Інші новини науки

• Вчені, які досліджують затонулий корабель XVII століття в Кадіській затоці, виявили, що він був пов'язаний з атлантичною контрабандною мережею. Затонулий корабель, відомий як "Дельта I", підняли з морського дна під час будівельних робіт.
• У Німеччині археологи виявили незвичайну скляну намистину на місці 1700-річного поселення. Ця знахідка порушила питання про те, як люди повторно використовували цінні предмети в пізньоримський період.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали Live Science.