Біля апарата. Кому реально потрібен кисневий концентратор удома

— Як тільки черговий лідер громадських думок заявляв про якісь засоби лікування коронавіруса, люди кидалися їх купувати, — каже Олексій Давиденко, директор мережі магазинів "Рідні Медтехніка". За його словами, градус істерії був такий високий, що в гонитві за інфрачервоними термометрами, наприклад, люди готові були купувати пірометри для вимірювання температури навколишнього середовища, а не тіла людини.

Варто зазначити, що серед тих, хто поділився міркуваннями з цього приводу був і відомий педіатр Євген Комаровський, який у своєму вірусному відео "Інструкція із самопорятунку" згадав і кисневий концентратор.

"Може бути проблема з доступом до кисню. У нас, на жаль, кисень тільки у стаціонарах. І доступ до нього за межами стаціонару вкрай обмежений. І саме можливість своєчасно подихати киснем — це шлях не потрапити у стаціонар. Звертаю вашу увагу, якщо є можливість не лежати в палаті, а подихати киснем удома — її потрібно використовувати", — розповідав лікар, який і сам придбав один кисневий концентратор в офіс. Комаровський також закликав створювати центри, в яких пацієнти сімейних лікарів могли б за необхідності дихати киснем.

Фокус розбирався, чи варто було витрачатися на дорогу апаратуру, чому українці купують все без розбору і хто є реальною клієнтурою магазинів медтехніки.

Дихайте глибше: кисневий концентратор удома

— Я більш ніж упевнений, що у тих, хто на карантині купив кисневий концентратор або портативний ШВЛ, вони так і припадають пилом у кутку, — заявляє Євген Симонець, торакальний хірург, доцент кафедри хірургії №1 Київського медичного університету. Симонець — експерт з пульмонології, розділі медицини про легеневі захворювання. Крім викладацької діяльності веде прийом пацієнтів. Він упевнений, що купувати різні кисневі апарати з надією, що вони можуть знадобитися, немає сенсу. Такі прилади, як кисневий концентратор або ШВЛ, навіть для домашнього використання, необхідні людям з хронічними захворюваннями легенів, що страждають від кисневої недостатності. Також така апаратура необхідна під час гострих станів легень — респіраторному дистрес-синдромі або вірусної пневмонії.

Популярні нині кисневі балони, як каже Симонець, зберігати вдома і зовсім ризиковано. Оскільки такий балон вибухонебезпечний, його не можна тримати біля джерел відкритого вогню та під прямими сонячними променями. Більш того, призначаючи собі кисневі процедури, людина ризикує тим, що може отримати гіпероксію — отруєння киснем. За словами експерта, цей стан виникає після вдихання кисню під тиском і загрожує порушеннями роботи дихальної системи, кровообігу і центральної нервової системи. Симптоми гіпероксії — запаморочення, нудота і блювота, тремор рук, тривала сліпота, чергування ейфорії і млявості, сонливість, часті вдихи і конвульсії.

Фокус звернувся до Євгена Комаровського з питанням, знадобився йому або його співробітникам кисневий концентратор, придбаний в офіс педіатра, і чи використовувався він взагалі за призначенням, проте лікар відмовився це коментувати, посилаючись на зайнятість і брак часу.

Примітно, що у ВООЗ кисневі концентратори розглядають як порятунок для бідних країн, у яких недостатньо ресурсів для закупівлі і обслуговування ШВЛ у достатніх кількостях. За останньою інформацією, ЮНІСЕФ уже замовив близько 16 тис. концентраторів приблизно для 90 країн, але поки що зміг поставити близько 700 екземплярів.

"Рекомендації щодо безпечного застосування кисню розрізняються залежно від мети застосування, а концентрація кисню повинна варіюватися від віку і стану пацієнта. Разом з концентратором кисню необхідно проводити пульсоксиметр для визначення рівня кисню у крові, щоб безпечно використовувати кисень для лікування", — йдеться в документі .

У своїй статті New York Times пише, що концентратор кисню вдає із себе апарат за розміром не більш валізи або навіть портфеля. Концентратори отримують кисень з навколишнього повітря, пропускаючи його через "молекулярне сито", заповнене мінеральним цеолітом, який поглинає азот.

Ціна кисневих концентраторів у США варіюється від 1 до 2 тис. доларів. В українських онлайн-магазинах вартість цього приладу коливається від 10 до 200 тис. гривень. Для роботи пристрою необхідна електрика. Портативний прилад поглинає стільки енергії, скільки невеликий холодильник.

Зазвичай концентратори можуть виробляти близько 90% чистого кисню. Апарати не доставляють його під тиском, а через тонку трубку, яка може підключатися вже до інших апаратів.

Без страхування

Покупці медтехніки за бажаняням можуть обладнати справжню лікарняну палату вдома. Як і у випадку з більшістю медпрепаратів, медичні гаджети в Україні можна купувати без призначення лікаря. В Євросоюзі і США ситуація кардинально інша: там без рецепта не продадуть не тільки апаратуру, але часто — навіть елементарні милиці або ходунки. Це перш за все повʼязано зі страховою медициною і, якщо вірити критичним дослідженням, особливостями роботи ринку, націленого на отримання надприбутку галуззю. У західних країнах страхові компанії оплачують покупку пристрою або медгаджета, якщо дозволяє страховий тариф. За кордоном призначення лікаря є доказом того, що людині дійсно потрібен той чи інший апарат, без нього страхова не покриє витрати. А сам лікар, виписавши "липовий" рецепт, ризикує залишитись без ліцензії на все життя, якщо його махінації розкриють.

Відсутність страхової медицини в Україні Олексій Давиденко називає первісним ладом. На думку експерта, це призводить до нераціональних покупок апаратури.

— Я часто стикаюся з ситуацією, коли до нас приходить запит від держави, яке безкоштовно видало людині спеціальне ортопедичне взуття. А у нас для цього людини купили протипролежневі матрац, який потрібен людям, прикутим до ліжка. Це речі, які суперечать одна одній: або людина обдурила державу і йому не потрібне взуття, або незрозуміло навіщо він купив матрац, — розповідає Давиденко.

Він вважає, що страхова медицина допомогла б упорядкувати запити на медтехніку, а на більш глобальному рівні — домогтися кращих результатів у ранній діагностиці захворювань, оскільки пацієнти частіше відвідували б лікарів.

Цільова аудиторія

Домашнє обладнання — динамічний сегмент медтехніки, що швидко зростаючий. За даними бюро Grand View Research, він росте на 6,1% щорічно, у той час як у цілому ринок медтехніки — на 5,9%. Запит на домашнє обладнання повʼязаний з тим, що людство старіє. Наприклад, у США, на найбільшому ринку домашньої медтехніки, близько 15% населення — люди старші 65 років. Багато з них мають хронічні захворювання, проблеми з мобільністю, і домашнє обладнання покликане полегшити стан хворих.

Як зазначає Олексій Давиденко, в Україні схожа картина: 50% асортименту магазинів "Рідні Медтехніка" — обладнання для літніх людей і реабілітації після операцій. Різниця полягає в тому, що за кордоном пенсіонери можуть купувати собі обладнання самі, а українських здебільшого забезпечують діти і внуки, водночас вони часто не цікавляться тим, як літня людина буде використовувати покупку.

— Я часто бачу в наших магазинах, як діти обирають для своїх батьків або бабусь-дідусів тростину, наприклад. З огляду на незнання, особливостей сімейних відносин, брак грошей вони вибирають найдешевші варіанти, часто навіть не дізнаючись в адресата, підійде йому ця палиця чи ні, — каже Олексій Давиденко.

Втім, за останні пʼять років він спостерігає появу пенсіонерів нового типу — людей, які зуміли зібрати на пристойну старість. Давиденко прогнозує, що в найближче десятиліття в Україні стане більше таких пенсіонерів, які будуть дбати про якість свого життя.

Знадобиться

Євген Симонець дав рекомендації, які медичні гаджети потрібні вдома

"У домашній аптечці обовʼязково повинні бути звичайний термометр і тонометр. На жаль, серед українців поширені інсульти, у тому числі і серед молодих людей. Тонометр удома — шанс хоч на якийсь моніторинг артеріального тиску. Якщо вдома є діти, то бажано мати інгалятор. Цей апарат дозволяє найпростішим способом доставити ліки в місце запального процесу. Але самостійно використовувати його не можна, оскільки лікар повинен призначити потрібний препарат: який розширює бронхи, відхаркувальний, гормональний або сольовий розчин, щоб помʼякшити слизову".

Крім того, напередодні осені, коли багато українських міст страждають від смогу, викликаного пожежами і масовим спалюванням листя і сміття, експерт вважає, що може бути виправданою покупка очищувачів повітря, попит на які зріс під час пожеж навколо Києва минулої осені і навесні 2020 року. Втім, за словами Євгена Сімонца, вони допомагають мало, оскільки вловлюють тверді частинки розміром більше 0,5 мкм, але повністю очистити повітря не можуть. За словами експерта, із завданням очищення повітря може так само впоратися звичайний кондиціонер, що працює у квартирі із зачиненими вікнами.