Класний онлайн. Навіщо МОН розробляє нові цифрові рішення для української школи

дівчинка, учениця, онлайн-навчання, дистанційне навчання
Фото: Getty Images | Дівчинка на дистанційному навчанні.

Відео-уроки, електронні класні журнали, щоденники й інші цифрові елементи, що ввійшли в шкільний обіг під час пандемії. Про особливості "оцифрування" українських шкіл Фокус розмовляє із замісником міністра освіти Артуром Селецьким.

З минулої весни, коли почався жорсткий карантин через епідемією коронавірусу, багато що змінилося в житті українських шкіл. Попри негаразди з обладнанням та доступом до інтернету, учасники освітнього процесу засвоїли дистанційний формат навчання, навчилися користуватися онлайн-сервісами та платформами. Як говорять представники шкільної освіти, нові формати входять і в очне навчання та змінюють його. Наприклад, учні активно створюють презентації за різними темами уроків та представляють їх у класі, а вчителі демонструють відео для пояснення тієї чи іншої теми.

Зі свого боку профільне Міністерство освіти та науки України працює над розробкою електронних продуктів для шкіл та їх імплементацією у навчальний процес. Одним з головних таких проєктів є Всеукраїнська школа онлайн (ВШО) – платформа, де зосереджені сотні відео-уроків та інші необхідні для навчання матеріали. За даними міністерства з грудня, коли платформу запустили, загалом на сайт заходило більше 7 млн користувачів. З них більше 134 тис зареєструвалися на платформі – а це 100 тис учнів та 28 тис вчителів, а також майже 6 тис вільних слухачів. Географія користування ВШО різноманітна – її користувачі живуть у більш ніж ста країнах, зокрема, у США, Канаді, Нідерландах, Великій Британії, Польщі, Німеччині, та ін. Розвитком платформи ВШО та іншими цифровими проєктами займається Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифровізації. Він зайняв цю посаду у липні 2020 р, а до того 18 років працював у сфері IT. Пан Артур розповів «Фокусу» про особливості міністерських цифрових рішень, а також про те, як його попередній досвід допомагає на держслужбі.

Хто він: заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації

Чому він: керує розробкою цифрових рішень для освіти і науки

Артур Селецький, МОН, дистанційне навчання, відео-уроки, електронні класні журнали, електронні щоденники

Платформа майбутнього

В інтерв’ю «Фокусу» Сергій Шкарлет, Міністр освіти та науки України, анонсував початок роботи «Всеукраїнської школи онлайн» на жовтень 2020 року, але це сталося тільки в грудні. З чим пов’язана ця затримка?

Всеукраїнська школа онлайн – масштабний проєкт, зараз на платформі є 18 предметів та більше ніж 800 відео-уроків, ще 1 тис ми розробляємо. До зйомок цього проєкту було долучено 40 вчителів з різних регіонів України, та 60 експертів, що готують та перевіряють матеріали. У нас сім етапів перевірки уроків, ми продивляємося все до пікселя. Були випадки, коли ми відзняли уроки швидко, але етап експертизи займав більше часу, ніж очікувалось. Але ми запустились у грудні та встигли до січневих посилень карантинного режиму, коли всім школам довелося знову повністю перейти на дистанційку.

На мою думку, уроки на платформі ВШО сьогодні максимально якісні. Коли до мене приходять люди з освітнього ринку, і ми спілкуємося, то я завжди питаю, чим їх продукт кращий за нашу платформу. Я вважаю, що державний продукт має бути конкурентним.

Курси з яких предметів та класів користуються найбільшим попитом?

Найбільшим попитом користуються українська та англійська мови, а також математика та історія, предмети ЗНО. Моя старша донька зараз навчається в 11 класі, і багато чого використовує з платформи ВШО.

Ще весною були дискусії про те, чи потрібно робити відео-уроки для дітей, що навчаються у молодшій школі. Чи плануєте ви робити їх?

Зараз ми аналізуємо це питання. Я розумію, що втримати увагу малих дітей дистанційно через інтернет непросто. На мою думку, можна робити короткі ігрові відео та доповнювати ними урок. Але віддавати весь урок молодшої школи на відкуп відео, без вчителя, було б нераціонально.

Які питання та проблеми озвучують вам користувачі платформи? Як ви працюєте з цим фідбеком?

Користувачі нас запитують, чи додаватимуться нові предмети, і ми працюємо над тим, щоб на платформі були уроки французької, німецької, іспанської мов. Також у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій хочемо додати кримськотатарську мову. Будемо розширювати перелік предметів не тільки за рахунок популярних, а й працювати для тих, кому дистанційне навчання вкрай важливе. Згадаємо про наш Крим і Донбас, про те, що там знаходяться наші вчителі та учні, вони також реєструються на ВШО. Тому працюємо над тим, щоб діти з тимчасово окупованих та непідконтрольних територій могли долучалися до якісної шкільної освіти і потім вступали до українських закладів вищої освіти.

Чи будете створювати відео-контент мовами нацменшин – угорською чи російською, наприклад, так, як це робиться у навчальних програмах для шкіл?

Так, ми почнемо з кримськотатарської мови, а потім шукатимемо фінансування і на уроки іншими мовами. Ми хочемо щоб наша українська школа була доступна всім, незалежно від того, де наші користувачі знаходяться. Тут треба думати наперед, бо якщо змінюється програма, то необхідно змінювати і уроки, щоб вони залишалися актуальними. У нас велика команда експертів, і ми знаємо які вчителі можуть це зробити.

На роботу над освітніми цифровими продуктами у нас майже не було бюджету, тому я долучив до роботи IT Network, найбільшу IT-спільноту України, яка налічує більше 10 тис осіб та IT Ukraine Association. Вони допомагають розробити цифрові продукти, знайти комп’ютери для шкіл, які ними не забезпечені, наприклад. Я прошу їх долучатися до навчання для співробітників міністерства. Так, один раз на тиждень ми проводимо навчання для всіх охочих співробітників. 

IT-спеціалісти роблять це на безоплатній основі?

Так. Зараз у нас є три проєкти, які роблять для держави IT-компанії. Щодо навчання ми пішли ще далі, наразі почались курси для співробітників всіх Міністерств та державних установ – з IT-аналізу, управління проєктами та кібербезпеки. До навчання долучилось більше ніж 800 співробітників. Навчання є цілком безкоштовне. З організацією курсів допомагає Міністерство цифрової трансформації.

У міністерства з 2018 року були плани відкрити освітню онлайн-платформу, однак попередня її версія під арештом СБУ. Чи ви виводили з-під арешту той ресурс?

Національна освітня електронна платформа і досі знаходиться під арештом. Для «Всеукраїнської школи онлайн» ми розробляли окрему платформу спільно з Мінцифри. Вона написана не тільки для МОН, а й для інших відомств. ВШО – пілотний проєкт, далі ми плануємо записувати туди курси для співробітників міністерств, і не тільки освіти. На цю платформу МОН не витратив жодної копійки, це були кошти донорів. До того ж платформа розміщена на серверах Міністерства цифрової трансформації та розвиватиметься у різних напрямах.

Фото: Getty Images

Оцінки в додатку

ВШО побудована за принципом масових відкритих курсів, як, наприклад, «Прометеус» чи «Курсера». Інша справа – цифрові продукти, розроблені спеціально для освітян та їх потреб. Що робите у цьому напрямку?

Ми плануємо розвивати ВШО у цьому напрямі: на платформі з’явиться базовий функціонал для проведення онлайн-уроків. Це будуть відео-чати, створення груп чи класів, а також можливість завантажувати авторський контент, який створює вчитель.

Також ми розробили ресурс електронних щоденників та журналів. Він вже пройшов тестовий період, і ми запустили його у дослідну експлуатацію. Загалом ідея була така: ми бачимо, що ринок освітніх цифрових продуктів інтенсивно розвивається, а в міністерства не було достатніх бюджетів, щоб ми могли розробити щось своє. Водночас ми планували збір статистики і для цього почали розробляти функціонал на онлайн-платформі освітнього менеджменту АІКОМ. Паралельно до нас почали звертатися школи, у яких немає ресурсів, щоб користуватися платними щоденниками та журналами. Ми провели перемовини з розробниками, і вони досить швидко зробили інтерфейс користувача, щоб школи могли користуватися безкоштовним державним продуктом. Водночас інтерфейс тестують учителі і завдяки цьому ми робимо сервіс більш зручним.

Вже лунає критика електронних щоденників: особисті дані учнів стають занадто відкритими, бо їх можуть одразу бачити батьки. Чи це є проблемою на вашу думку?

Я вважаю, що ні. Кажу це як батько двох доньок, а не як чиновник. Моя молодша донька навчається у шостому класі, і в певний момент вона стала отримувати нижчі оцінки з історії. Виявилося, що учням треба було робити презентації. Вона цього не вміла, а без презентації всі дати плуталися у неї в голові, адже вона також вчить дві іноземні мови та відвідує спортивні секції. Донька попросила навчити її робити презентації, і за два дні я це зробив. Потім у електронному щоденнику я побачив зниження оцінок з математики, і завдяки репетитору їх вдалося покращити.

Справді, деколи діти бояться показати щоденник батькам, бо вони сваритимуть за «двійку». Але мені, як сумлінному батьку, хочеться не насварити дитину, а допомогти їй. І таких батьків, як я, думаю, у нас багато. Знаю, що підліткам іноді хочеться втекти зі школи. Але, з іншої сторони, завдяки цифровим інструментам діти у більшій безпеці. Раніше тільки під кінець дня батьки могли дізнатися, що дитини не було в школі. А з електронним класним журналом ми одразу бачимо, що дитина не дійшла до навчального закладу, і можна одразу бити тривогу та шукати її.

Наскільки я розумію, кожен користувач бачить тільки свою частину інформації?

Так, у кожного типу користувача свій функціонал. Батьки бачать щоденники тільки своїх дітей. Вчитель бачить оцінки всіх дітей у своєму класі, директор може подивитися оцінки всієї школи. Також зручно те, що освітяни та учні можуть вести тільки електронний класний журнал чи щоденник, а не паперові.

Який у системі електронних щоденників та журналів захист від злому, скільки його ступенів?

ПАК "АІКОМ" має побудовану та атестовану Комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) рівня Г-2 для АС "3". Захист передбачає сукупність апаратних та програмних засобів, що працюють у межах нівелювання ризиків потенційних атак та недопущення наявності вразливостей системи. Нині важко бути впевненим у неможливості будь-чого, що стосується ІТ сфери, однак ми зробили і робимо усе можливе для гарантування безпеки даних, власником та розпорядником яких є держава. Серйозних атак на ресурс, про які варто було б говорити предметно, на сьогодні немає.

Інколи діти бояться показати щоденник батькам, бо вони сваритимуть за «двійку». Але мені, як сумлінному батьку, хочеться не насварити дитину, а допомогти їй. І таких батьків, як я, думаю, у нас багато

Як влаштована система у тих випадках, якщо вчитель, наприклад, переплутує класи чи предмети і ставить помилкові оцінки?

Вчитель працює лише зі своїми класами. Але ж всі можуть помилитися, і на платформі є можливість виправити оцінку чи «енку». Водночас ми бачимо всі логи, тобто хто і коли це зробив. Можна відслідкувати, під яким логіном це робилося. Тому вже не може бути такого, що класний керівник виправляє оцінки за весь семестр. Якщо будуть такі прецеденти, це буде видно. На етапі тесту ми поки не обмежуємо цю функцію, але в майбутньому зробимо так, щоб можна було виправляти оцінки день чи два. І якщо вчитель виправляє оцінку не у цей короткий період, то має вказати коментар-пояснення, чому він це робить.

Коли МОН скасує паперові журнали, щоб у педагогів було менше паперової роботи?

Зараз є можливість вести або електронний, або паперовий журнал. І нам вже відомі випадки, коли в школу приходила комісія і зараховувала перевірку за електронними журналами. Загалом є наказ про електронний документообіг. Журнали мають зберігатися п’ять років, електронні також дають можливість зберігати їх цей час. Зараз проводимо доопрацювання щодо можливості друку е-журналів.

Зараз школи користуються різними електронними системами для ведення класних журналів та розкладу. Як і коли ви інтегруватимете їх в єдину систему? Що робитимете, якщо будуть, наприклад, несумісні формати та різний функціонал?

У будь-якому випадку ми зробимо програмний API, це інтерфейс, який дозволить завантажувати будь-які дані. Ми плануємо з нового навчального року інтегруватися з комерційними продуктами. Робимо це на той випадок, якщо наприклад комерційний продукт різко здорожчає, і школа захоче перейти на іншу платформу, їй не потрібно буде вводити дані знову, а за допомогою API ми передамо всі збережені дані з АІКОМ до нової платформи, або ж школа може швидко та без особливих проблем підключитись до державної платформи E-Journal. Така інтеграція також необхідна, бо нам важливо зберігати інформацію про учасників освітнього процесу та їх поступ. Якщо дитина переходить зі школи в школу, ми бачитимемо її успішність. У API я бачу багато переваг. Ми у жодному випадку не хочемо поховати бізнес, навпаки, хочемо, щоб він розвивався. А ми як міністерство задаватимемо тон на ринку і стимулюватимемо конкуренцію. Наприклад, ми зробимо базовий функціонал, а комерційні фірми працюватимуть над цікавішими функціями електронних послуг.

Зарубіжні системи освіти у своїй цифровізації прямують до створення індивідуальних електронних профайлів кожної дитини, як це роблять у Фінляндії. Чи робите ви щось у цьому напрямку?

У нас вже дві ідеї в роботі. Перша – це створення спортивної платформи, де будуть результати всіх змагань, що проходять під егідою МОН. Також там планується умовний рейтинг дітей, їх спортивні профайли. Це робиться для того, щоб професійні спортивні команди бачили талановитих дітей та могли брати їх до себе. Наприклад, сільська школа виграла чемпіонат області, і там є два-три талановитих юних футболісти — завдяки таким профайлам цих дітей можуть побачити той же «Динамо» чи «Шахтар» і розвивати їх далі.

Ще одна ідея – це профайли юних науковців. У нас багато дуже розумних, обдарованих дітей. А розвиватися без ментора дуже важко. Коли я працював в IT, то був ментором, брав не більше п’яти молодих людей. У мене була дівчина з Мінська, яка хотіла після коледжу вступити у ВНЗ на бізнес-аналітика, але родина не мала на це грошей. Ми з нею попрацювали два-три місяці, і вона знайшла роботу. Через декілька місяців назбирала необхідну суму на навчання, а зараз вона студентка і працює. Це дуже мотивує мене займатися обдарованими дітьми. Я б хотів зробити платформу з профайлами таких дітей, щоб їх бачили наші науковці та ставали для них менторами. А діти, зі свого боку, бачитимуть науковців та обиратимуть менторів. Таким чином ці проєкти ведуть до створення індивідуальних профайлів учнів. Сподіваюся, що зараз ми закладемо цифровий фундамент, на якому освіта розвиватиметься далі.