Скромна чарівність провінціалів. Чому Чернігів чистіший за Київ, а дороги там кращі?
Чернігів — місто нереально чисте, причому, не тільки в центрі. Київський Хрещатик у цьому сенсі згадувати нудотно. А ще в Чернігові шикарні дороги, і не тільки в центрі. Ви по Антоновича в Києві давно їздили? Теж зовсім не окраїна.
Так склалося, що я несподівано для себе потрапив до Чернігова. На три дні, по роботі, і більшу частину часу проводив у готелі на внутрішньобанківській конференції.
Однак, усе-таки ввечері була можливість вийти в місто, і я буквально зовсім трохи зміг прогулятися по історичному центру. І, як уже склалося, спокійно відпочивати я не можу, мозок постійно щось аналізує. Ось вам деякі враження про Чернігів.
1. У місті шикарні дороги, і не тільки в центрі. У містах України тільки Харків може похвалитися чимось подібним, і то не такий відсоток покриття. Можна заперечити — так, і місто не найбільше, і взагалі, ти був у центрі.
Ось що я вам скажу. Не найбільше місто — ще означає, що не дуже багате (про економіку — потім), тому на розмір нарікати немає чого. За такою логікою в нас найкращі дороги повинні бути в селах — вони ж маленькі. А про центр — по Антоновича в Києві давно їздили? Теж зовсім не окраїна.
2. Місто нереально чисте. І чисте не тільки в центрі. Хрещатик взагалі згадувати нудотно.
3. Історичний центр і спадщину реставрують, фарбують, ось зараз якраз у центрі великий ремонт парку, який дивиться на Десну — Чернігівський Дитинець.
Узагалі треба пам'ятати, що Чернігів був другим за значенням містом Київської Русі та історичної спадщини тут дуже багато!
4. Для міста розроблена нова цікава айдентика, і вона реально крута — слоган "Чернігів — місто легенд" і туристичний символ в етно-стилі (на другому фото його видно на перевернутому брелоку). Про її значення мені розповіла найлюб'язніша продавчиня в магазині "Зелена лавка — чернiгiвськi сувенiри", де я ці маленькі штучки і купив.
5. Море різних закладів, дуже затишних. Я як кальянна душа сидів у "Лофт Барі" на проспекті Миру і можу його теж сміливо радити.
6. Тепер про сумне. Після обміління Десни — порт мертвий, логістика теж сильно схлопнулась, але в силу смерті заводів це не сильно помітно.
Середня зарплата в Чернігові на 17% нижча, ніж середня зарплата в Україні в цілому. Населення після розпаду Союзу спочатку росло, але з 2005 року скорочується і наразі вже менше 300 тисяч чоловік.
З роботою в місті теж не дуже — купа кав'ярень і закладів говорить про те, що сфера обслуговування — єдиний напрямок, куди можна піти. У центрі Чернігова кав'ярень більше, ніж у Києві.
У цілому ситуація невесела, але тим цікавіше те, що місто не виглядає занедбаним — видно, що влада міста й області (а в області дороги теж цілком таки хороші і без "Великого будівництва") намагається.
Висновок: місто для місцевого туризму раджу дуже, старовинне, чисте, затишне і привітне, ще й від Києва поруч.
Публікується за згодою автора.