Котів замуровувати не можна. Як працюватиме закон про захист тварин від жорстокого поводження

У червні в Нікополі Дніпропетровської області жінка на вулиці била і душила собаку. Врятувати тварину вдалося лише зусиллями небайдужих сусідів і волонтерів.

На початку лютого в Одеській області чоловік побив арматурою собаку породи хаскі, тварина впала в кому. Поліцейські прибули за викликом господині собаки, але затримали чоловіка тільки під тиском волонтерів.

Нещодавно Верховна Рада законодавчо посилила боротьбу проти жорстокого поводження з тваринами, але у експертів є побоювання, що закон не буде коректно працювати, тому такі інциденти як і раніше відбуватимуться в Україні.

За жорстоке поводження з тваринами — до 8 років в'язниці

Закон №2351, прийнятий Верховною Радою 15 липня, передбачає посилення покарання за жорстоке поводження з тваринами. Тепер навіть заборонено залишати собак без нагляду біля магазину або силоміць відгодовувати птахів для фуа-гра. Заборонене також жебрацтво з тваринами та експлуатація їх для надання фотопослуг, за винятком зоопарків, цирків і дельфінаріїв. Крім іншого, не можна замуровувати котів у підвалах і залишати тварин в автомобілі при температурі понад +20 або нижче 0 градусів.

Одним з найважливіших пунктів документа є заборона на утримання тварин людям, які за жорстоке поводження з братами меншими протягом року притягувалися до адміністративної відповідальності, або протягом 10 років — до кримінальної.

• За знущання над тваринами, зокрема і безпритульними, загрожує штраф від 3,4 тис. до 5,1 тис. грн з конфіскацією тварини, якщо перебування у власника являє для неї небезпеку.
• Якщо тварина була покалічена або загинула через каліцтва, садистові передбачається покарання від року до трьох років позбавлення волі.
• Якщо злочин було скоєно з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин — тюремний термін збільшується до 5-8 років.

Також знизили вік настання відповідальності за жорстоке поводження з тваринами: кримінальна відповідальність передбачена з 14-ти років, адміністративна — з 16-ти.

Однак в законі нічого не сказано про створення реєстру шкуродерів, а без нього ця норма навряд працюватиме на повну силу.

"Такий реєстр, звичайно, потрібен, і важливо, щоб він був відкритим. Його створення відноситься до повноважень органів виконавчої влади. Сподіваємося, його створять найближчим часом", — говорить Фокусу один з авторів закону, народний депутат від фракції "Слуга народу" Юлія Овчинникова. Нардеп додає, що чималу роль у цьому питанні відіграють зоозахисники та небайдужі люди, які виявляють випадки жорстокого поводження з тваринами. Адже саме за їхніми заявами шкуродерів притягають до відповідальності.

"Закон давно був нам потрібен, але я не вірю в те, що тепер будуть охоче звертати увагу на сигнали про жорстоке поводження з тваринами без натиску зоозахисників", — сумнівається волонтер Вікторія Сашко.

Знущання над тваринами в Україні і раніше переслідувалися за законом, однак, за словами волонтера, на такі інциденти поліція просто не реагувала.

"Цієї весни один з наших сусідів вирішив постріляти по бездомному собаці прямо на вулиці. Пес, який, до речі, знаходиться на волонтерському забезпеченні не перший рік, просто проходив повз, а сусід дістав пістолет і почав стріляти. Ми викликали поліцію тричі — копи так і не приїхали. Тоді ми звернулися до муніципального патрулю, але вони нічого толком зробити не змогли — зауваження і тільки", — наводить приклад Сашко.

Новий закон забороняє залишати домашню тварину на прив'язі, якщо її довжина становить менше 20 метрів. Виняток є лише для собак, що виконують сторожові функції, в цьому випадку довжина прив'язі повинна становити не менше 10 метрів. Волонтерка впевнена, що жителі приватного сектора це правило, як і раніше, будуть ігнорувати.

"Ми якось намагалися врятувати сторожову вівчарку, яка сидить на триметровому ланцюзі навіть без будки. Пес був кілька днів у виснаженому стані, поки господарі не повернулися додому. В поліції нам повідомили, що не мають права заходити на приватну територію без дозволу власників, і вже тим паче вилучати їх власність. Не думаю, що з цим законом дії копів кардинально зміняться", — вважає Вікторія Сашко.

В Україні немає зоополіції, тому функція нагляду покладена на нацполіцію. Разом з тим, за словами Юлії Овчинникової, за рішенням органу місцевого самоврядування певними повноваженнями з нагляду за дотриманням правил поводження з тваринами можуть бути наділені спеціальні інспектори. Найчастіше вони є у штаті профільних комунальних підприємств, які працюють у сфері поводження з тваринами і регулюють чисельність бездомних тварин.

"З нашого досвіду можу сказати, що поліцейські стають обізнанішими про свою компетентність у сфері поводження з тваринами. Звичайно, їм ще є над чим працювати, і наші експерти готові допомогти поліції, провівши відповідні семінари та тренінги та надавши роз'яснення з питань застосування законодавства", — запевняє народний депутат.

Пташине питання: боривітри, сови, канюки поза законом

Один з пунктів закону обурив зоозахисників і волонтерів, що займаються порятунком птахів, зокрема, покалічених.

"Мало хто помітив, що одним розчерком пера заборонили утримання в приватних руках, в квартирах, будинках і на присадибних ділянках хижих птахів. Просто не можна. Ніяких. Нікому, — написала на своїй Facebook-сторінці волонтерка Вероніка Конькова. — І куди подіти сотні і тисячі невипускних у природу вухатих сов, боривітрів, канюків? Які в останні кілька років активно освоюють міста і стали такою ж частиною їх екосистеми, як голуби і ворони? Більшість притулків в Україні — приватні. Більшість тих, хто подарував дім і турботу невипускним птахам — це звичайні люди, що живуть в кращому випадку у приватному будинку, а переважно — в квартирах. Але вони забезпечують своїм птахам лікування, притулок і турботу. і вони опиняються поза законом".

На сьогодні в Україні немає спеціалізованих реабілітаційних центів для диких птахів і тварин, в країні відкрито лише кілька притулків для них. Зоопарки ж не мають права приймати тварин і птахів від населення, та якби і могли — місця на всіх все одно не вистачить. Закон же дозволяє лише тимчасове утримання врятованої або травмованої тварини у приватної особи. Куди її далі передавати — незрозуміло, а постійне утримання на приватній території і зовсім заборонене.

"Поки під заборону потрапляють всі люди, які тримають у себе птахів і тварин на присадибній території, тому що земля знаходиться в приватному володінні. Навіть реабілітаційні центри, які встигли отримати ліцензію, все одно знаходяться на приватній території і так само потрапляють під заборону. Приватне утримання потрібно легалізувати, але необхідно його впорядкувати", — пояснює Фокусу Вероніка Конькова.

За словами волонтерки, спільними силами небайдужих людей і зоозахисників вдалося звернути увагу авторів закону на ці недоробки, зокрема, Мінекології займається розробкою процедури реєстрації диких тварин і птахів для приватних осіб.

При цьому Юлія Овчинникова уточнює, що утримання диких тварин, що становлять загрозу для людини, а також червонокнижних тварин забороняється у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, базах відпочинку, оздоровчих установах. Ця норма не стосується лише заповідників і зоопарків.

Революційний закон

Автори закону №2351 називають його революційним і довгоочікуваним. За словами Юлії Овчинникової, востаннє подібні епохальні зрушення у сфері зоозахисту відбувалися у 2006 році, коли був прийнятий Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

"Звичайно, деякі норми потребують вдосконалення з урахуванням сучасних вимог і очікувань суспільства, зокрема, у сфері регулювання чисельності бездомних тварин", — зазначає нардеп. Вона впевнена, що проблема вимагає гуманного вирішення. Практика масових вбивств, яка застосовувалася в радянські часи і тривалий час вже за часів незалежності України, не принесла результатів. Тепер же в умовах децентралізації багато міст самостійно перейшли на гуманний та ефективний спосіб — стерилізацію тварин.

"Метод біостерилізації показав свою доцільність статистичними даними — зменшенням укусів і чисельності бездомних тварин у містах. За новим законом після стерилізації тварин можна випускати в місця вилову, розміщувати в притулках або залишати під наглядом місцевих волонтерів разом з місцевими органами влади", — говорить Овчинникова.