У Києві передумали ставити пам'ятний камінь бургомістру міста за нацистів Багазію

Пам'ятний камінь Багазій
Фото: Facebook | Фото пам'ятного каменю із сайту проєкту "Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва"

Анкета Володимира Багазія зникла із сайту проєкту, який повинен був встановити камінь, а в посольстві Німеччини заявили, що біографія історичної постаті вивчена недостатньо.

Із сайту проєкту "Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва", який реалізується Українським центром вивчення історії Голокосту за ініціативою Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації (КМДА), зникла анкета Володимира Багазія — діяча Організації українських націоналістів (ОУН), який у 1941-1942 роках був бургомістром Києва при нацистській окупації. Тепер після переходу за посиланням, за яким раніше була інформація про чиновника, з'являється повідомлення про те, що сторінка не знайдена.

пам'ятний камінь, Багазій, бабин яр
Так зараз відображається сторінка з біографією Володимира Багазія

З інтерактивної карти зображення Багазія також зникло.

пам'ятний камінь, Багазій, бабин яр
Інтерактивна карта проєкту
Фото: Скриншот

При цьому в кеші пошукової системи Google збереглася стара версія сторінки, де видно, що пам'ятний камінь Багазію вищезгаданої фігури повинен бути встановлений на вулиці Братській, 12.

пам'ятний камінь, Багазій, бабин яр
Кешована копія сторінки з біографією Володимира Багазія на сайті проєкту
Фото: Скриншот

У кеші Google збереглася і попередня версія інтерактивної карти, на якій позначено місце установки пам'ятного каменю бургомістра.

пам'ятний камінь, Багазій, бабин яр
Кешована копія карти Києва з позначенням місць, де повинні встановити камені спотикання

Для з'ясування причини видалення інформації про Багазія із сайту проєкту Фокус звернувся до Посольства Федеративної Республіки Німеччина. Там нам розповіли, що камінь вирішили не встановлювати з двох причин: по-перше, біографія Багазія на сьогодні досліджена недостатньо; по-друге, на першому етапі вирішили встановити пам'ятні камені винятково тим, хто загинув, був врятований або був убитий за те, що рятував людей у Бабиному Яру в 1941 році, у той час як Багазія вбили не раніше 1942 року.

У дипломатичному представництві зазначили, що самі по собі камені, які планується встановити, нікого не славлять. Їх встановлюють у пам'ять про людей, яких переслідували і вбивали нацисти, і якщо брати винятково цей критерій, то Багазій під нього підходить.

Спірність фігури Багазія, за словами представниці посольства, полягає в тому, що, за деякими даними він, будучи бургомістром, брав участь у зборі євреїв для вбивств. Також, якщо вірити інформації, викладеній у книзі ексглави КМДА Івана Салія "Обличчя столиці в долях її керівників", Багазій звертався до киян зі словами про те, що "переможна німецька армія звільнила Україну від ж * до-більшовицького панування".

Фокус вирішив дізнатися про причини появи і подальшого видалення анкети Багазія в Українському центрі вивчення Голокосту. В організації нам порекомендували звернутися за коментарем до координатора проєкту "Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва" Євгенії Кіфенко. Однак, жінка на пряме запитання журналіста про причини зникнення із сайту інформації про Багазія не відповіла, натомість запросивши нас на пресконференцію, яка відбудеться 30 вересня в пресцентрі "Укрінформу". Темою брифінгу буде установка цього каменя.

Примітно, що спочатку на цій пресконференції повинен був бути присутнім мер Києва Віталій Кличко, однак, після публікації матеріалу Фокуса про те, що в Києві збираються встановити пам'ятний камінь Володимиру Багазію, замість прізвища градоначальника в анонсі заходу з'явилося прізвище його заступника Валентина Мондриївського. Також в анонсі сказано, що на пресконференції будуть присутні посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, директор української філії інституту Гете Фабіан Мюльталер, історик Анатолій Подольський і представник проєкту "Камені спотикання" Анне Томас.

Напередодні ми писали про те, що в КМДА відхрестилися від установки пам'ятного каменю Багазію, який керував Києвом за нацистів. Там заявили, що пропозицій щодо установки таких каменів не надходило на розгляд профільної комісії.