Україна відклала штрафи за ненадання даних про кінцевих бенефіціарів

У найближчі місяці нараховувати штрафи за ненадання інформації про кінцевих бенефіціарів власників (КБВ) бізнесу не будуть. Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр юстиції України Денис Малюська.

До цього планувалося, що такі штрафи почнуть нараховувати з 11 жовтня, однак через значний попит на таку реєстрацію і низьку пропускну здатність реєстраторів початок накладення штрафів вирішили перенести.

"Усі налякані великими штрафами за ненадання інформації про КБВ, які почнуть застосовуватися після 11 жовтня. Так ось, у жовтні 2021 року штрафів точно не буде (і в листопаді теж)", — написав міністр.

За словами Малюськи, станом на 6 жовтня кількість юросіб, які подали вищезгадані відомості, досягла 131 333, у той час як всього таких юросіб в Україні понад мільйон. Міністр вважає, що, з огляду на нинішній стан речей і презумпцію невинності, немає навіть гіпотетичної можливості довести вину керівника юридичної особи, який не встиг вчасно надати необхідні відомості.

"У таких умовах складання протоколів на керівників юросіб не є обґрунтованим і законним через відсутність всіх елементів складу правопорушення", — зазначає Малюська.

У той же час міністр порадив "не брати штурмом" державних реєстраторів і "не переплачувати космічні гроші" юристам за допомогу з наданням відомостей про кінцевих бенефіціарів. За його словами, цей штраф є "винятковим" заходом, який будуть застосовувати лише після того, як стане зрозуміло, що інші заходи реагування не працюють.

Офіційно відтермінування штрафів ще не затвердили

Зі свого боку, депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу" Дмитро Наталуха опублікував на своїй Facebook-сторінці фотографію документа, в якому говориться, що Комітет із питань економічного розвитку рекомендував парламенту ухвалити рішення на дев'ять місяців відкласти штрафи за ненадання інформації про КБВ. Наталуха стверджував, що спробує переконати колег проголосувати за відповідний проєкт закону №5807 7 жовтня, але цього, судячи з інформації на сайті Верховної Ради, так і не сталося.

Увечері 7 жовтня нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що законопроєкт ухвалять 8-го числа, а після його, ймовірно, відразу надішлють на підпис до глави держави.

Зі свого боку, сам глава Мін'юсту Малюська запевнив у себе в коментарях під публікацією, що штрафи виписувати навіть не будуть в тому випадку, якщо вищезгаданий закон не встигне набути чинності до 11 жовтня.

Для того, щоб надати вищезгадану інформацію реєстраторам, керівництво компаній має надати нотаріально завірену копію паспорта. За словами користувачки Наталії Лозійчук, яка писала в коментарях у Дениса Малюськи, за копію паспорта їй довелося віддати 200 гривень, і ще 3 600 гривень — за обробку документів. Так, усього на оформлення документів жінка витратила 3 800 гривень.

"Питання: ми так повинні нотаріат фінансово підтримати? Це для чого такий жах зроблений з реєстраторами?" — запитує жінка.

Інші користувачі в коментарях скаржаться на величезні черги до реєстраторів у центрах надання адміністративних послуг. Деякі, простоявши у черзі цілий день, так зрештою і не змогли подати документи.

Також у коментарях багато хто висловлює обурення через те, що при необхідності відстоювати черги держава заявляє про успіхи в цифровізації.

Чому необхідна перереєстрація компаній?

Йдеться про наказ Міністерства фінансів №163 "Про затвердження положення про форму та зміст структури власності" від 19 березня 2021 року, який набув чинності 11 липня. У ньому говориться, що юридичні особи, які були зареєстровані до 28 квітня 2020 року, зобов'язані подати структуру власності та "бенефіціарні" документи до 11 жовтня (через три місяці після набрання наказом чинності).

Як виняток не потрібні "бенефіціарні" документи від таких компаній і цивільних формувань, як:

• політичні партії та їхні структурні утворення;
• профспілки, їхні об'єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їхніх об'єднань;
• творчі спілки та їхні місцеві осередки;
• організації роботодавців та їхні об'єднання;
• адвокатські об'єднання;
• торгово-промислові палати;
• ОСББ;
• релігійні організації;
• держоргани;
• органи місцевого самоврядування та їхні асоціації;
• державні та комунальні підприємства, установи та організації.

У той же час у списку відсутні:

• громадські організації;
• благодійні організації та фонди;
• садові товариства;
• гаражні кооперативи;
• житлово-будівельні кооперативи.

"Бенефіціарні" документи вимагають і в громадських організацій

За словами політолога і директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, керівники громадських організацій повинні відстоювати в черзі та подавати реєстраторам документ із зазначенням про те, що бенефіціари відсутні.

"Тобто держава знає, що в громадської організації немає бенефіціарів, однак вимагає "пустушку" від керівництва цієї громадської організації. Погана робота?" — обурюється Кулик.

Сам політолог прибув із документами і став у чергу до реєстратора 6 жовтня о 07:50 і був 44-м, а здати документи у нього вийшло лише о 10:30.

"Дурна процедура і непотрібні папери. "Держава в смартфоні" дбл блд", — розгнівано написав він.

Фокус раніше писав про те, що президент України Володимир Зеленський підписав закон №1150-ІХ, який запускає Бюро економічної безпеки і захищає його від тиску силовиків.

Раніше Володимир Зеленський підписав закон про відновлення конкурсів на державну службу, який Верховна Рада доопрацювала після його пропозицій.