Аграрний фронт. Посівна на Вінниччині почалася раніше, але є проблеми з дизпаливом

"Паляниця буде! Посів іде! 1,6 млн га — така посівна площа для сільськогосподарських культур у Вінницькій області", — розповідає про початок польових робіт начальник ОВА Сергій Борзов.

На Вінниччині вже посіяли яру пшеницю на площі 2,1 тисячі га (12,4% від прогнозу), ярий ячмінь — 11,3 тисячі га (15,2% від прогнозу), овес — 0,15 тисячі га (12, 5% від прогнозу) та горох — 0,7 тисячі га (13,2% від прогнозу). Деякі підприємства вже перестали сіяти цукрові буряки.

Посівна 2022 у Вінницькій області

На Вінниччині посівна кампанія почалася на 8-10 днів раніше, ніж минулого року. Павло Каленич, власник однієї з найбільших агрофірм в області — "Ольгопіль", яка обробляє 5 тисяч гектарів землі — розповідає, що озимі культури займають найбільшу площу на полях агрофірми, зараз вони в хорошому стані, хоча не вистачає дощу. Найкраще перезимували пшениця та ріпак, які займають понад половину площ.

"Ми, село Ольгопіль, — найпівденніша точка Вінницької області, тому одні з перших виходимо в поле. Вже посіяли буряк, невеликі площі десь 85-100 га. Готувались до посівної ще минулого року, тому наше господарство подбало про спектр засобів захисту ще до їхнього подорожчання, це забезпечило належні сходи культур. А от насіння зернових для весняної посівної оплатити повністю до війни не встигли, але є домовленості з компаніями-виробниками й питання вже розв'язане", — розповідає Каленич.

Як і для більшості аграріїв, складна ситуація виникла з паливом. Каленич каже, що завдяки тому, що звик закуповувати із запасом на 2-3 місяці, дизельного палива вистачає, і нещодавно компанія придбала ще потрібні обсяги дизпалива за ціною 40 грн за літр. Більше цю проблему відчули малі та середні фермерські господарства.

Щоб розв'язати проблему з паливом, Кабмін запустив програму забезпечення аграріїв для сівби та дозволив ввести в обіг бензин та дизельне паливо екологічних класів Євро 3 та Євро 4. Також держава розробляє й інші механізми забезпечення аграріїв пальним. Однак у розмові з Фокусом аграрії зазначають, що все ж таки розраховують насамперед на власні сили.

"Найбільше площі займають озимі. Ми встигли вчасно провести осінню посівну, отримати хороші сходи врожаю та подбати про захист рослин. Озимі на полях у належному стані. Ми — ймовірніше насіннєве господарство, тому в сівозміні пшениця, ячмінь та ріпак, соя, кукурудза, овес і високоолійний соняшник. Щодо ранньої групи ярих, то цими культурами заклали невеликі площі, більшу частину займає горох, а ось пізні ярі зернові — це стратегічні культури, тому для кукурудзи відвели 1500 га, а соняшник займе до 700 га. Зараз активна фаза посадки кукурудзи", — розповідає Каленич.

Аграрій зазначає, що змін у пріоритетах сівозмін не було, а головним викликом буде збут продукції — через те, що Росія блокує українські морські порти.

У нас практично все сільське господарство зав'язане на експорті, тому поки порт заблокований, будуть серйозні проблеми. У нас укладені експортні контракти й фактично розписані продажі помісячно до червня. З 24 лютого ніякого руху щодо них нема. Зривають постачання. Ми ж гроші заздалегідь не брали, просто знаю, що укладено контракти, знаю, який я матиму баланс", — пояснює аграрій.

За словами Каленича, в такій ситуації частину сировини продаватимуть на внутрішній ринок, доки керівництво країни не знайде можливості змінити логістику. Без моря компанія не може експортувати великі обсяги. Наразі Україна веде переговори про відправку свого агроекспорту через європейські морські порти.

Через блокування портів агресором Україна може експортувати лише 600-800 тисяч тонн зернових щомісяця, тоді як до війни цей показник перевищував 4 мільйони тонн.

"Соняшник у нас високоолеїновий, ми й тут його продамо, пшениці близько 5000 тонн теж піде на внутрішній ринок, а от із кукурудзою буде проблематично. Щодо продовольчих запасів, Україна буде всім забезпечена. Хліб, крупи, борошно, рослинна олія — на внутрішньому ринку з цим проблем не буде, буде проблема з продажем за кордон. Валютні контракти є, реалізації сьогодні фактично немає, а людям потрібно платити зарплати", — розповідає Каленич.

За словами аграрія, продовольча криза чекає на всі країни, які залежать від українських постачань, а подорожчання палива та добрив пропорційно позначиться на цінах на продуктах в Україні. Щодо роботи аграріїв під час війни, настрій у них бойовий. Люди не бояться виходити в поля та працюють на повну.

"Настрій у людей — те, що потрібно! Механізатором чи водієм бути простіше, ніж бути на передовій чи навіть у теробороні. Зараз потрібно працювати з подвоєною енергією. Формування продовольчої безпеки — те, що спрямовує нашу економіку на майбутню перемогу", — каже Каленич.

Відповідаючи на запитання, що розповідають колеги з регіонів, де зараз через російську агресію гаряче, Павло Каленич набирає Олександра Кебу — колегу з Донецької області (Червоноармійський р-н). Бої йдуть лише за 30 км від нього. За словами донеччанина, аграрії продовжують працювати навіть за таких умов, сам Олександр під гуркіт боїв підрізає свої виноградники, розраховує на щедрий урожай та обіцяє почастувати вином після перемоги. Він уже розпочав посів пшениці, а паливо привозить із сусідніх областей.

В агрофірмі "Ольгопіль" працює модернізована пекарня, де випікають близько двох тисяч буханців хліба за зміну. Весь хліб випікають із зерна, зібраного на полях компанії.

"Пекарня працює і забезпечує потреби місцевого населення. Це близько 2000-2500 буханців на день. Як війна почалася, був ажіотаж, ми збільшили потужності та пекли по 4000 буханців на день, ціни принципово не підвищували. Зараз люди вже заспокоїлися, такого ажіотажу немає", — розповідає Каленич.

Попри загальний складний стан, українські аграрії активно долучилися до підтримки ЗСУ. Каленич запропонував вінницьким аграріям скинутися по 100 гривень із кожного гектара земель, що обробляють. Перший внесок — 500 тисяч гривень — надійшов від агрофірми "Ольгопіль", ще півмільйона від структурних підрозділів цього господарства, а за кілька днів аграрії перерахували на підтримку ЗСУ понад 10 мільйонів гривень, і збирання коштів для українських воїнів триває.

Аграрії кажуть, що окупантам не вдасться спричинити продовольчу кризу в Україні. Вінницька ОВА ще до початку посівної закликала менше сіяти кукурудзи та соняшника, які раніше йшли на експорт, а більше — продовольчого зерна та гречки, тому більшість агрокомпаній встигла переорієнтувати свої посіви.