У Харкові пам'ятник російському класику облили "кров'ю" (фото)

У ніч на 26 вересня у Харкові невідомі облили червоною фарбою пам'ятник російському класику — поетові та прозаїку Олександру Пушкіну. Фотографію "кривавого" бюста Пушкіна розмістили одразу кілька місцевих телеграм-каналів.

"Невідомі харків'яни нагадали своє ставлення до Пушкіна", — підписали фотографію облитого фарбою пам'ятника адміністратори телеграм-каналу.

На опублікованому фото видно, що постамент, на якому височить погруддя Пушкіна, облитий фарбою в колір крові. Саме погруддя поета залишився непошкодженим. Можливо, через те, що він розміщений досить високо.

Як на осквернення пам'ятника відреагувала поліція

Додамо, що Національна поліція України на інцидент із пам'ятником Олександру Пушкіну поки не відреагувала та офіційних заяв не робила.

Пам'ятник Пушкіну у Харкові: що про нього відомо

Бронзове погруддя Олександра Пушкіна — один із найстаріших монументів Харкова. Його встановлено на площі Поезії з боку виходу на вулицю Пушкінську.

1899 року, під час святкування в Російській імперії 100-річного ювілею Олександра Пушкіна, у Харкові вулицю Німецьку перейменували на честь російського поета, а міська громадськість вирішила спорудити йому пам'ятник. Ідею втілив у життя російський скульптор Борис Едуардс, і погруддя Пушкіну відкрили 26 травня 1904 року.

До речі, спочатку бронзовий Пушкін мав з'явитися на Сергіївській площі, але зі столиці імперії прийшла вказівка звести монумент у самому центрі Харкова.

Проте простояв монумент незайманим недовго. У ніч проти 31 жовтня 1904 року учасники підпільної організації "Оборона України" підірвали пам'ятник російському письменнику. Саме погруддя тоді не постраждало. Вибух пошкодив лише постамент.

Пам'ятник Пушкіну та декомунізація

Погруддя Пушкіну не торкнулася декомунізація, яка почалася у 2014 році після перемоги Революції Гідності.

Проте у липні 2022 року на сайті президента України з'явилася електронна петиція. Її ініціаторка, Анастасія Захарова, просить Володимира Зеленського дозволити знесення всіх пам'яток Пушкіну на території України.

Свою ініціативу Захарова аргументує тим, що Пушкін — складова культурної спадщини країни-агресора Росії. Крім того, письменник не визнавав Україну як окрему державу, називаючи її "Малоросією" та очорнив у своїх творах українського гетьмана Івана Мазепу.

Станом на 26 вересня петиція набрала 210 голосів із 25 тисяч необхідних.

Крім того, у серпні представниця громадської ініціативи Ірина Гончарова вимагала демонтувати бюст Пушкіна. Замість пам'ятника російському поетові Гончарова запропонувала звести монумент на честь українських письменників: Якова Щоголіва чи Василя Стуса.

Зі свого боку в Міністерстві культури України нагадали, що погруддя Пушкіна в Харкові є у реєстрі пам'яток національного значення. Тому його долю мають вирішувати органи влади, а не громадські активісти.

Нагадаємо, у Києві хочуть поставити пам'ятник померлій королеві Великобританії Єлизаветі II. Королева Єлизавета II, за задумом автора петиції, має замінити радянського комдива Миколу Щорса, пам'ятник якому з 1954 року стоїть неподалік залізничного вокзалу у столиці.

Фокус також писав про те, що у Слов'янську пам'ятник Леніну продали за 700 тис. грн. Як розповів мер Вадим Лях, отримані кошти підуть на виплату допомоги людям за зруйноване у період війни житло.