Міст Патона у Києві не фарбували понад 70 років: академік пояснив занедбаний стан споруди

Занедбаний стан, у якому нині знаходиться суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри через Дніпро, є результатом бездіяльності на різних етапах багаторічного управління. Про це "Новини.LIVE" заявив заступник директора Інституту електрозварювання ім. Патона НАН України, академік Валерій Позняков.

За його словами, міст, який було введено в експлуатацію у листопаді 1953 року, більше не фарбували з того часу.

"А фарба – це можливість захистити металеві конструкції від тієї ж корозії", — пояснив фахівець.

На даний час, на його думку, головною проблемою є відсутність системного догляду за об'єктом та відсутність небайдужих господарників, які б знаходили кошти на ремонт та підтримку шляхопроводу в робочому стані.

Як врятувати міст Патона

Щоб міст імені Є.О. Патона у Києві став безпечним і послужив ще багато десятиліть, не варто гаяти часу, наголошують у Національній академії наук України.

У найпершу чергу потрібно:

• підсилити крайні головні балки (верхову та низову) на опорі №25;
• поремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) та №21 (підводну частину);
• поремонтувати або замінити поперечні балки;
• поремонтувати в'язі прогонових будов;
• поремонтувати стовпи освітлення та перильної огорожі;
• замінити деформаційні шви.

Якщо ж найближчим часом дефекти не усунути, то конструкції мосту деградуватимуть далі пришвидшеними темпами. Й через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції, зокрема несні, що спричинить людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва.

У травні 2025 року у соцмережах публікували відео з мосту Патона, з якого під час проїзду техніки осипається каміння. Інцидент викликав занепокоєння щодо стану одного з найстаріших мостів столиці та його безпечності для руху.

Згодом стало відомо про аварійний стан мосту Патона. Дослідження показали, що корозійні процеси на споруді стають усе більш непередбаченими, а залишковий ресурс конструкції "оцінюється як нульовий".