"Намалювати" довідку не вийде: які зміни запровадять для лікарняних в Україні з 1 квітня
В Україні з 1 квітня змінюють правила оформлення та виплати лікарняних — держава посилює контроль за цим процесом, уточнює строки нарахування коштів і запроваджує жорсткіші вимоги до їх призначення. Водночас частину процедур переводять у цифровий формат, щоб зробити систему більш прозорою та зрозумілою для громадян.
Як йдеться у змінах до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нововведення покликані впорядкувати механізм лікарняних, мінімізувати зловживання та забезпечити своєчасні виплати застрахованим особам.
"В Україні посилюють контроль за оформленням і виплатами лікарняними – з 1 квітня перевіряти їх будуть жорсткіше, а можливість "намалювати" довідку, як очікується, зникне. Якщо лікарняний визнають необґрунтованим, платити доведеться медустанові або лікарю – така фінансова відповідальність запроваджується вперше", — пише видання OBOZ.UA опираючись на зміни в законі.
Насамперед закон остаточно закріплює роль Пенсійного фонду України як ключового органу, відповідального за лікарняні. Саме ПФУ тепер фінансує виплати, перевіряє їх обґрунтованість і контролює весь процес — від призначення до перерахування коштів.
Одним із ключових нововведень є чітке визначення строків. Відтепер рішення щодо лікарняних мають ухвалюватися у встановлені терміни, а фінансування роботодавців після подання відповідних документів відбувається упродовж кількох робочих днів. Самі ж працівники, як правило, отримуватимуть виплати разом із найближчою зарплатою, і в цілому, це має зменшити затримки, які раніше траплялися доволі часто.
Закон також детально прописує, коли саме починають нараховувати допомогу. Виплати призначаються з дня втрати працездатності — незалежно від того, чи це хвороба, чи нещасний випадок. У разі смерті працівника кошти отримують члени його сім’ї з дня смерті годувальника. Виплати здійснюються щомісяця протягом усього періоду, на який встановлено непрацездатність. Якщо ж ідеться про одноразову допомогу — наприклад, у разі стійкої втрати працездатності або загибелі, — її мають виплатити не пізніше ніж через місяць.
Окрему увагу приділено строкам звернення за допомогою. Якщо людина звертається по виплати більш ніж через три роки після страхового випадку, кошти їй нарахують лише з моменту подання заяви. Водночас якщо затримка виникла з вини державних органів, гроші виплачуються за весь період без обмежень і з урахуванням інфляції.
Суттєво посилюється і контроль за оформленням лікарняних. Уповноважені органи отримують більше доручень для перевірки медичних висновків, а у випадку порушень можуть скасовувати рішення про виплати. Якщо з’ясується, що документи були підроблені або містили неправдиві дані, отримані кошти доведеться повернути.
Більше відповідальності покладають і на медиків. Якщо лікарняний буде видано без достатніх підстав, витрати на його оплату можуть стягнути з медичного закладу, а в окремих випадках — і з лікаря.
"Окремо передбачена пеня – 0,1% за кожен день прострочення. Вимога ПФУ матиме статус виконавчого документа, тобто кошти можуть стягнути примусово", — уточнює OBOZ.UA.
Окремо закон уточнює правила виплат у разі нещасних випадків на виробництві, і у таких випадках допомога виплачується у розмірі 100% заробітної плати незалежно від страхового стажу. При цьому частину періоду непрацездатності оплачує роботодавець.
Також документ враховує різні життєві ситуації отримувачів допомоги. Зокрема, визначено порядок виплат для людей, які перебувають у будинках-інтернатах або місцях позбавлення волі. При таких обставинах кошти можуть частково спрямовуватися на їх утримання, але людина все одно отримує гарантовану частину виплати.
Ще один важливий аспект — те, що усі справи щодо страхових виплат формуються в електронному вигляді, а паперові документи поступово переводять у цифровий формат. Загалом, ця зміна дозволить зберігати інформацію тривалий час та спростити доступ до неї у разі потреби.
Крім того, посилюється державний нагляд за системою соціального страхування. Контролюючі органи можуть перевіряти правильність призначення виплат, вимагати усунення порушень і навіть скасовувати незаконні рішення. У разі ігнорування таких вимог передбачена відповідальність.
Раніше експерти пояснювали, що громадянин сам вирішує, чи вказувати у лікарняному листі код хвороби за МКХ-10. Відсутність коду або діагнозу не може стати підставою для відмови роботодавцем у оплаті листка непрацездатності, адже ці дані зазначаються лише за письмовою згодою пацієнта.
Також Фокус писав, що деякі українці можуть отримувати 100% зарплати під час лікарняного завдяки пільгам або тривалому стажу, наприклад ветерани війни та постраждалі від Чорнобиля. Зокрема, розмір виплат залежить від стажу або категорії