Вибори та надсилання повісток у "Дії": у Мінцифрі пояснили, чому це наразі неможливо (відео)
В Україні виключили можливість проведення виборів через застосунок "Дія" та не планують використовувати його для розсилання повісток. Уряд пояснює це не технічними обмеженнями, а передусім юридичними вимогами, зокрема необхідністю гарантувати таємницю голосування.
Як розповів виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков в інтерв’ю YouTube-каналу "Forbes-Україна", тема електронного голосування регулярно з’являється в публічному просторі, однак у нинішніх умовах вона залишається скоріше теоретичною. За його словами, головна перепона полягає у необхідності зберегти повну таємницю вибору кожного виборця, що в цифровому середовищі значно складніше, ніж у традиційних виборчих процедурах.
Він наголосив, що чинна модель виборів із фізичними дільницями та кабінками для голосування наразі є єдиною, яка повністю відповідає конституційним вимогам. Будь-які розмови про електронне голосування можливі лише після широкого суспільного обговорення та, ймовірно, ухвалення відповідного рішення на рівні всього суспільства, наприклад через референдум.
"Коли кажуть, що "Дія" може бути використана у виборах – це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування, щоб наш голос, будь-хто в Україні, куди він поставив галочку, залишилася його таємна інформація", — зауважив Борняков.
Водночас Борняков зазначив, що у світі вже існують приклади електронного голосування. Зокрема, такі системи впроваджували або тестували в Естонії, а також розглядалися технологічними компаніями на кшталт Microsoft. Проте навіть ці напрацювання не знімають ключового виклику — гарантії абсолютної конфіденційності та довіри до результатів виборів.
Саме тому, за його словами, Україна має рухатися поступово: спочатку необхідно врегулювати всі правові питання, і лише після цього можна говорити про можливу технічну реалізацію подібних рішень. Також він підкреслив, що використання "Дії" для розсилання повісток не розглядається і не планується, попри різні чутки в інформаційному просторі.
Разом із цим уряд продовжує курс на цифровізацію державних послуг, який передбачає зменшення потреби громадян фізично відвідувати державні установи. Це, за словами Борнякова, робить сервіси зручнішими та водночас підвищує безпеку в умовах війни, коли масові скупчення людей можуть створювати додаткові ризики.
Важливим напрямом залишається і захист персональних даних. Вони зберігаються у різних державних реєстрах, тому держава має забезпечити їхню надійну безпеку та контроль доступу. Це питання вже напряму пов’язане з євроінтеграційними вимогами, адже Україна має наближати своє законодавство до стандартів Європейського Союзу.
"В нас є персональні дані у державі, не в інституті. І власниками цих персональних даних є різні інституції. Як нам так зробити, щоб вони були максимально захищені? Це топ-пріоритет. І це, до речі, є частиною вимог європейських. Бо вони дивляться на нашу "Дію", на сервіси, на те, як ми будуємо цифрову державу, на наше бачення. Їм подобається. Вони насправді в більшості випадків кажуть просто: "вау, це круто". Але наступне питання — у нас є стандарти захисту персональних даних, як ви їм відповідаєте? І це вже неможливо ігнорувати", — заявив він.
Зокрема йдеться про імплементацію норм регламенту GDPR, який визначає правила обробки та захисту персональних даних у країнах ЄС. За словами Борнякова, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток українських цифрових сервісів, однак дедалі більше уваги приділяють саме відповідності цим стандартам.
"Ми швидко рухаємося по треку підготовки законодавства під вступ в Європейський Союз. І це вже прямо стає великою проблемою. Нам треба оновлювати законодавство про персональні дані, про GDPR. І це не наша, до речі, відповідальність. Це більше, скажімо так, дві інституції. Це Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини і парламент. Але ми готові приймати участь", — сказав посадовець.
Нагадаємо, що як розповідав народний депутат від "Батьківщини" Сергій Євтушок, в Україні готуються до можливих виборів і референдуму, але поки немає чіткого розуміння, як саме їх проводити під час війни. За його словами, референдум з одним питанням теоретично можуть провести через застосунок "Дія".
Також Фокус писав, що наприкінці весни в Україні планують запустити можливість оформлення онлайн-розлучення через застосунок "Дія", однак скористатися сервісом зможуть не всі подружні пари — передбачені обмеження, зокрема відсутність спільних неповнолітніх дітей.