Третя серія "плівок Міндіча": як Цукерман і Міндіч могли виїхати до обшуків, — УП

У новій частині розслідування одним із центральних епізодів стала розмова фігурантів справи “Мідас” Ігоря Миронюка та Дмитра Басова. Вона, згідно з матеріалами, відбулася 25 вересня 2025 року, тобто приблизно за два місяці до публічного старту операції НАБУ і САП. У цій розмові співрозмовники згадують заступника керівника САП Андрія Синюка та певного “Олега”.

З контексту розмови, як зазначають журналісти, неможливо однозначно встановити, чи йдеться саме про заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Водночас “Українська правда” нагадує, що саме Татарова джерела видання неодноразово називали людиною, яка курує правоохоронний напрям в ОП, а Синюка в правоохоронних колах пов’язували саме з ним.

У листопаді 2025 року “Українська правда” вже повідомляла, що можливим джерелом витоку інформації про старт операції міг бути заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Синюк. Після виходу того матеріалу Синюк звільнився із САП.

У розмові Миронюк і Басов обговорюють Синюка як потенційно корисний контакт у САП. Фактично, як випливає з оприлюдненого фрагмента, Миронюк і Басов міркували про Синюка як про людину, яка могла б допомагати, “підсвічувати” певну інформацію та бути корисною у критичний момент. Окремо у цьому ж фрагменті згадується “Стас”. Журналісти припускають, що може йтися про Станіслава Гущесова – колишнього керівника прокуратури Чернігівської області, який нині працює в НАЕК “Енергоатом”.

“Українська правда” нагадує, що до призначення заступником керівника САП Андрій Синюк понад десять років працював в органах прокуратури. У серпні 2022 року тодішній генеральний прокурор Андрій Костін призначив його на посаду заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Саме після цього джерела УП у правоохоронних органах неодноразово звертали увагу на можливий зв’язок Синюка з представниками влади, зокрема з Олегом Татаровим.

Що Синюк шукав у внутрішній базі антикорупційних органів

Наступний важливий епізод стосується вже дій самого Синюка у внутрішній системі антикорупційних органів. За даними матеріалів справи, 16 жовтня 2025 року, приблизно через три тижні після розмови Миронюка і Басова, Андрій Синюк зайшов у внутрішню базу та переглядав інформацію в кримінальних провадженнях, до групи прокурорів у яких він, за матеріалами справи, не входив.

У протоколах, які цитує “Українська правда”, зазначається, що Синюк здійснював перегляд учасників кримінального провадження. Детективи НАБУ, за даними матеріалів, встановили, яких саме учасників проваджень переглядав Андрій Синюк. Серед прізвищ, які фігурують у цьому фрагменті, журналісти називають Хармут Якоба, Світлану Гринчук, Олександра Цукермана, Германа Галущенка, Ігоря Миронюка та Дмитра Басова. Окрему увагу журналісти звертають на те, що Синюк переглядав саме тих людей, які згодом стали публічно відомими фігурантами операції “Мідас”. Також у списку згадуються особи й структури, пов’язані з “Енергоатомом”.

На момент цих переглядів, як підкреслює “Українська правда”, операція “Мідас” ще не була оголошена публічно. Офіційно НАБУ і САП повідомили про відповідні матеріали пізніше, уже після того, як частина фігурантів залишила Україну або опинилася за кордоном. Саме тому дії Синюка у внутрішній системі журналісти розглядають як один із ключових епізодів у питанні можливого витоку інформації.

Як Цукерман і Міндіч пояснювали свій виїзд

Ще один блок розслідування стосується виїзду Олександра Цукермана. За матеріалами, 26 жовтня 2025 року, тобто через десять днів після того, як Синюк шукав у внутрішній системі прізвище Цукермана, Володимир Цибурський, якого журналісти називають імовірним помічником або водієм Цукермана, телефонував людям зі свого оточення та повідомляв про термінову поїздку до Відня.

У розмові Цибурський розповідав, що “шеф” нібито подзвонив йому за десять хвилин до того й наказав збиратися, бо вони їдуть до пункту пропуску “Паланка” на кордоні з Молдовою. Також із розмови випливає, що вже зранку наступного дня йому потрібно було бути в аеропорту у Відні. Співрозмовники при цьому жартували, але сама поїздка, судячи з фрагмента, виглядала терміновою. За словами Цукермана, поїздка була запланованою, зокрема через операцію дитині.

Окремо в розслідуванні нагадується про матеріал “Української правди” щодо Андрія Синюка, який вийшов у листопаді 2025 року. У телефонній розмові з Михайлом Ткачем Синюк заперечував, що передавав будь-кому матеріали, пов’язані зі справою Міндіча, “Енергоатомом” або іншими потенційними фігурантами.За даними редакції, частина матеріалів кримінального провадження може свідчити, що слідству вдалося отримати певні докази можливого зливу інформації та можливих зв’язків фігурантів із Синюком.

Журналісти також звертають увагу на виїзд Тимура Міндіча. За їхніми даними, антикорупційним органам досі потрібно встановити, чому Міндіч перетнув кордон приблизно за чотири години до того, як правоохоронці прийшли до нього з обшуками. Сам Міндіч, як і Цукерман, запевняв УП, що його виїзд був плановим.

Журналісти наголошують, що остаточні висновки мають зробити слідство і суд. Водночас оприлюднені матеріали можуть пояснювати, чому ключові фігуранти встигли опинитися за кордоном до активної фази слідчих дій.

На момент публікації новини Тимур Міндіч і Олександр Цукерман не коментували нову серію розслідування УП.

Нагадаємо, що секретар РНБО Рустем Умєров не прийшов на засідання парламентської ТСК щодо “плівок Міндіча”. У Раді нацбезпеки і оборони пояснили, що він перебував у закордонному відрядженні разом із президентом Володимиром Зеленським. На це ж засідання також запрошували представників НАБУ, САП, НБУ, Держфінмоніторингу, Міноборони та кількох державних банків.

Раніше ми також інформували, що журналіст-розслідувач “Української правди” Михайло Ткач заявив про можливе повернення Тимура Міндіча в Україну з Ізраїлю. За його словами, бізнесмен може приїхати, щоб дати свідчення НАБУ і САП у справі “Мідас”. Водночас Ткач припустив, що на рішення Міндіча може впливати позиція Офісу президента.