Чи депортують українських чоловіків призовного віку з Німеччини: пояснення юриста
Нещодавно очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що українським чоловікам призовного віку пора повертатись додому і німецька влада готова допомогти ідентифікувати тих потенційних призовників, які перебувають на їх землі. Український юрист пояснив, чи можливо примусово повернути людину до України.
Вадефуль зазначив, що зібрати дані про українців призовного віку можна через відомості з баз про виплати соціальної допомоги, чи з баз, де міститься інформація про посвідки про проживання українців. І тоді постало питання, чи можливо депортувати чоловіків з Німеччини до України. Адвокат Юрій Демченко проаналізував заяву очільника МЗС Німеччини та пояснив про що в ній йдеться, пише ТСН.
За його словами, у Німеччині і так знають, скільки українців мешкає в їх країні, а заява Вадефуля, це "політичний популізм", оскільки нещодавно були вибори. Україна також знає про чоловіків, які виїхали за кордон.
"Те, що Україна дізнається, що чоловік живе в Німеччині, Польщі чи США — для цього чоловіка абсолютно нічого не зміниться. Від слова взагалі. Але питання ще в тому, чи зможе Німеччина це правильно зробити? Передати. Тут є законодавство про захист персональних даних. Просто так взяти і передати на запит України не можна. Потрібна процедура. А от питання депортації тут не стоїть", — зазначив юрист.
Він підкреслив, що багато людей, коли оновлювали свої військово-облікові дані в "Резерв+", вказували іноземне місце проживання.
"ТЦК все одно знає, що певна людина мешкає за кордоном. Мобілізація триває тільки на території України, за кордоном вона не може відбуватись. Міжнародне право передбачає, що для реалізації між двома країнами якийсь процес, повинна бути угода. Між Україною та Німеччиною є угоди, але жодна з них не передбачає простої передачі через невиконання військових обов'язків. З Німеччини людина може бути повернута Україні через порушення закону на території Німеччини", — зазначив Демченко.
На його думку, теоретично зміни у Німеччині щодо українських чоловіків можливі, але він не впевнений, що це можливо реалізувати на практиці, адже доведеться переписувати європейське законодавство.
"З урахуванням того, як у Європі відбувається нормотворча діяльність, то може пройти 2-3 роки", — зазначив юрист та уточнив, що станом на кінець 2025 року у Німеччині перебувало близько 328 тисяч українських чоловіків.
Нагадаємо, Фокус писав про заяву голови МЗС Німеччини про українців призовного віку.
Також ми розповідали, що в країнах ЄС посилили перевірку українських чоловіків, які вперше звертаються по тимчасовий захист. Тепер у них можуть перевіряти законність виїзду з України та наявність на той момент підстав для звільнення від військового обов’язку, однак сам статус "військовозобов’язаний" у "Резерв+" не означає автоматичну відмову в захисті.