Хабарі за документи для іноземців: суд ухвалив вирок у справі ексчиновниці ДМС Діни Пімахової
Вищий антикорупційний суд призначив ексзаступниці голови Державної міграційної служби Діні Пімаховій дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ідеться про хабарі за документи для іноземців, проте вирок ще не набрав законної сили й може бути оскаржений.
Дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна – такий вирок Вищий антикорупційний суд ухвалив 2 листопада щодо ексзаступниці голови Державної міграційної служби Діни Пімахової. Про це повідомили у пресслужбі ВАКС.
Окрім основного покарання, суд призначив додаткове – дворічну заборону обіймати певні посади.
За версією слідства, у червні 2017 року Пімахова під час зустрічі зі знайомим попросила 1800 доларів за оформлення документів, які дали б громадянинові В'єтнаму законну підставу перебувати в Україні. Ці кошти вона отримала, після чого попросила ще 30 тисяч доларів – цього разу за пришвидшене надання громадянства України громадянинові Ірану, нібито за територіальним походженням.
Вирок не набрав законної сили: його можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС протягом 30 днів із дня проголошення. До того часу щодо обвинуваченої застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з низкою обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.
Окремо в суді зазначили, що вирок ухвалено з окремою думкою, тобто не всі судді колегії погодилися з рішенням.
Справа Пімахової: що відомо
Гучний конфлікт навколо справи розгорівся ще у 2017 році. 29 листопада Державна міграційна служба повідомила, що агента НАБУ затримали під час спроби передати хабар першому заступнику голови відомства Діні Пімаховій.
Наступного дня НАБУ заявило протилежне: його детектив хабаря не пропонував, а проводив спецоперацію, у яку втрутилися Генеральна прокуратура та Служба безпеки України. За твердженням бюро, СБУ, ведучи для нього прослуховування, завербувала підозрювану, щоб тиснути на антикорупційних детективів і переслідувати їх.
Сама спецоперація, за даними НАБУ, почалася у квітні 2017 року й мала на меті викрити "організоване злочинне угруповання у складі чинних та колишніх посадовців Державної міграційної служби України".
За оперативними даними бюро, ці посадовці діяли у змові: вимагали й отримували гроші за надання іноземцям громадянства України та посвідок на тимчасове проживання, а також за винагороду пришвидшували виготовлення біометричних паспортів.
Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави для лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко з 33,28 млн грн до 266 240 грн – таке рішення ухвалив суддя Олег Ткаченко, частково задовольнивши клопотання захисту.
Також повідомлялося, що ексміністр і далі не може виїжджати за межі Київщини, мусить з'являтися на вимогу слідчих і тримати закордонні паспорти в міграційній службі. Водночас слідчий суддя відмовив прокуратурі в продовженні обов'язку носити електронний засіб контролю.