"Між Україною та Заходом". Польща може стати логістичним хабом для України

Польське керівництво давно попереджало своїх західних партнерів щодо ризику російської агресії в Україні. Нині Польща — це основний напрямок, у якому рухаються небувалі з часів Другої світової війни потоки біженців. До того ж, це логістичний хаб, через який Захід забезпечує Україну необхідним озброєнням. Про це розповідає у своїй публікації The Economist.

Сотні ракет Stinger, ПТРК Javelin та іншої амуніції постачаються в Україну з Польщі та Румунії. За інформацією Пентагону, основна партія запланованого постачання вже в Україні.

США запропонували Польщі поставити в Україну винищувачі МіГ-29, замість американських F-16. Польща на це не погодилася, хоча, за деякими повідомленнями, літаки все ж таки можуть поставлятися Україні в розібраному вигляді.

Представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель 27 лютого повідомив, що Польща запропонувала свою територію як "логістичний хаб" для України. За його словами, кошти буде виділено на купівлю всілякої техніки, зокрема винищувачів – про що й просила Україна. Однак, польське керівництво з цього приводу не робить гучних заяв: судячи з усього, питання не набуває широкого розголосу.

"Подобається це комусь чи ні, — заявив колишній бригадний генерал польської армії Станіслав Кожей. — Ми будемо головною сполучною ланкою між Україною та Заходом".

Завдяки географічному розташуванню, інфраструктурі та демографії наразі Польща — це основна точка доступу до України. Лінія польсько-українського кордону становить 530 км, тут є десятки КПП. За годину їзди від українського кордону у м. Жешув на південному сході Польщі розташований найближчий великий натовський аеропорт. Дані Flight radar свідчать про те, що останнім часом на ньому збільшилася присутність військової авіації, яка, ймовірно, перевозить озброєння. До того ж, у Жешуві проживає найбільша українська діаспора, а це ще 1,5 млн потенційних добровольців.

Як пише The Economist, якщо Київ впаде, що далеко не гарантовано, українські війська та добровольці, найімовірніше, проводитимуть перегрупування на заході країни — у Львові та околицях, за 80 км від польського кордону, що, знову ж таки, говорить про те, наскільки Польща є важливою для України.

Бездіяльність із боку Заходу небезпечніша за російські ракети

Але існують і ризики: чим довше продовжуватиметься війна, тим відчайдушніше Росія намагатиметься перекрити зовнішні постачання в Україну.

"Боюсь, що найближчими днями та тижнями нам варто очікувати ракетних ударів по логістичних лініях", — попереджає Войцех Конончук, представник Аналітичного центру досліджень у Східній Європі. Повідомляється і про можливі кібератаки.

Як і будь-яка інша країна, окрім, зрозуміло, України, Польща не планує безпосередньої участі у цій війні, йдеться в публікації. Але для Польщі та НАТО ризики, пов'язані з бездіяльністю, мабуть, переважають небезпеку ударів у відповідь з боку РФ.

"Альтернативи немає, ми всі в одному човні, – пояснює Конончук. – Єдина відмінність у тому, що Україна наразі на передовій, а ми – в тилу".

Потоки біженців: до Польщі виїхав уже 1 млн українців

За оцінками, понад 1,6 млн біженців з України виїхали за кордон, з них 1 млн опинилися в Польщі. Проте спостерігається і зворотний рух: багато громадян України повертаються. За перші 10 днів війни польська прикордонна служба зареєструвала 217 тис. людей, які повернулися до України. Більшість з них стане під рушницю. На заклик вступити до українського Іноземного легіону відгукнулися громадяни 52 країн, загалом їх 20 тис.

Раніше Фокус повідомляв, що Захід має передати Україні бойову авіацію та засоби ППО. І якщо Північноатлантичний Альянс відмовиться закривати небо над нашою країною, Київ зробить це самостійно.

Важливо

Втекти від війни. В які країни евакуюються українці та яку допомогу там отримують