Путін покаже "нацизм" Навіщо Росія готує трибунал для захисників "Азовсталі"

Спочатку генпрокуратура РФ відкрила провадження, але незабаром під час закритого засідання сама попросила про відтермінування, про що пишуть російські медіа. Причина невідома. Раніше в Держдумі РФ обговорювали можливість підготовки спецдоручення про заборону обміну бійців полку "Азова" на російських військовополонених.

Тим часом на непідконтрольних територіях Донецької області так звані керівники роздають коментарі на тему можливого покарання для "азовців". Мовляв, зібрали сотні томів кримінальних справ за багатьма епізодами — з руйнуванням міст, убивствами цивільних. І тому відкрито називають бійців "Азова" злочинцями, "яким світить від 15 років до довічного, а то й смертної кари".

"Ті, кому будуть пред'явлені звинувачення, вже не вважатимуться полоненими, вони переходять до категорії обвинуваченого злочинця. Їх перемістять до СІЗО і судитимуть", — заявляє один із представників підконтрольних Росії бойовиків.

У пошуках віртуальної перемоги: Путіну треба показати "нацизм в Україні"

Майже три місяці захисники Маріуполя — бійці полку "Азов", морські піхотинці, прикордонники, поліцейські тримали оборону міста, до останнього, залишаючись на території стратегічного об'єкту — заводу "Азовсталь". І вийшли з нього лише після отримання наказу найвищого керівництва країни. Після цього понад тисяча бійців опинилися на окупованій території: поранені — у лікарні Новоазовська, решта — у колонії №120 в Оленівці Волноваського району Донецької області. За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, згодом усіх мають обміняти на російських військовополонених. Але в Росії одразу ж стали говорити, що обмін можливий лише "після суду".

Костянтин Батозький — політолог, директор Агентства розвитку Приазов'я, у 2014-му радник голови Донецької ОДА, впевнений, що РФ намагатиметься використати ситуацію з максимальною пропагандистською вигодою для себе, і називає тему "Азова" матеріалом для внутрішнього користування.

"Росія хоче організувати трибунал над нацизмом. Бранці з "Азовсталі" — це люди, яких хочуть судити, щоб продемонструвати своїй публіці, що Путін, як і обіцяв, знайшов нацизм в Україні. Тепер його потрібно показово покарати. Росіяни не змогли і не зможуть перемогти в Україні, але перемогу можуть вигадати та здобути її у віртуальному світі", — каже Батозький.

Політолог зазначає: пропаганда націлена на почуття, емоції. У Росії намагаються зробити все, щоб "азовці" викликали максимальну огиду в росіян.

"Наприклад, численні телеграм-канали демонструють відео з татуюваннями бійців — мовляв, дивіться, як у нацистів. По-перше, ніхто не розуміється на символах. А по-друге, і чи треба взагалі? У росіян є татуювання з куполами та написами А.У.Е (абревіатуру можна розшифрувати як "арестантский уклад един". — Ред). Не можна судити про людей за їхніми татуюваннями, як у середньовіччі. Татуювання для Європи — не аргумент. Кожен — господар свого тіла. Нехай знайдуть у публічних діях "азовців" якусь загрозу".

Неоднозначне ставлення

Експерти визнають, що на Заході існує неоднозначне ставлення до полку "Азов".

Згадаймо, як у 2015-му палата представників США заборонила навчання батальйону "Азов" за гроші американців (ініціатор поправки конгресмен-демократ Джон Коньєрс тоді сказав: "бійці батальйону відкрито сповідують перевагу білої раси або є антисемітами"), а в 2019-му 40 конгресменів пропонували внести "Азов" до переліку терористичних організацій.

"Недостатньо ми всім пояснили. І сьогодні це складне питання. Цим користується Росія, яка багато років вкладала кошти в дискредитацію України, доводячи праворадикальну загрозу. Міфи поширювалися на Захід. Я часто спілкуюся з іноземними журналістами, говорю, що вони підтримують історію, вигадану Росією, і в яку вони інвестують шалений ресурс. І Заходу зараз важко визнати, що він міг помилятися. Хоча є винятки. Крістофер Міллер, журналіст "Радіо Свобода" багато років писав, як "Азов" встановлює зв'язки з ультраправими США та Європи, дискредитуючи підрозділ, тепер передумав".

Нині ситуація дещо змінилася: про "Азов" знає весь світ, і, можливо, настав час публічних пояснень.

"По-перше, бажання Росії засудити "Азов" — це не прагнення справедливості. Це частина усвідомленої політики знущання над українцями. Ми повинні публічно запитувати: чому людей, які захищали міста і є прикладом мужності, росіяни вважають нацистами, а представників своєї армії, які знущалися над українцями, називають визволителями? — каже Батозький. — По-друге, варто говорити про необхідність допуску міжнародних спостерігачів до місць утримання "азовців", адже ризик, що щодо бійців можуть застосовувати тортури, зберігається".

І, нарешті, пояснювати: яку юридичну силу може мати рішення "трибуналу", створеного РФ.

Процес над "Азовом" у Росії: з юридичного погляду

Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Медійної ініціативи з прав людини пояснює: якщо під час воєнних дій військовослужбовці однієї сторони опинилися під владою супротивника, як це сталося з полком "Азов", то їх можна вважати військовополоненими. Отже — вони отримали захист Третьої Женевської конвенції, яка визначає їх особливий статус. І він не дозволяє судити військовослужбовців за участь у збройному конфлікті.

Хоча кримінальне переслідування тих, хто потрапив у полон, все-таки можливе. По-перше, за злочини, які не належать до збройного конфлікту. По-друге, за скоєння воєнних злочинів. Але в обох випадках йдеться про індивідуальну відповідальність за конкретний кейс. Тобто, весь полк "Азов" звинувачувати неможливо.

"Якщо ми говоримо про воєнні злочини, то це, наприклад, можуть бути обстріли без поділу військових цілей і цивільних об'єктів або без належної необхідності — для ослаблення суперника, — говорить Яковлєв. — Але про подібні випадки навіть росіяни дев'яносто днів мовчали. Як і мовчали про те, що захисники Маріуполя могли завдавати непропорційних ударів важчим озброєнням. Зараз, коли росіяни контролюють "Азовсталь", вони не говорять про таке. Ніхто не заявляє і про віроломство, наприклад, стрільба по людях, які, піддавшись обману, здалися в полон".

Тому юрист вважає, що судити "азовців" можуть лише за те, що вони чинили опір нападу збройних сил росіян, брали участь у міжнародному збройному конфлікті, що незаконно.

"Напевно, росіяни ще шукатимуть жертв обстрілів серед цивільного населення, їхніх родичів, які погодяться стверджувати, що захисники Маріуполя стріляли не по російських військових, а по цивільному населенню і цивільних об'єктах. І навіть зможуть стверджувати, що все, що росіяни зруйнували (театр, басейн, пологовий будинок), зробили насправді українці", — припускає Яковлєв.

І юрист не помиляється — росіяни вже намагаються збирати "докази" злочинів "Азова". Наприклад, під час так званої фільтрації на непідконтрольних територіях представники російських сил проводять численні допити місцевих жителів, зокрема тих, хто виїжджає з Маріуполя. Ті, хто пройшов "фільтрацію", розповідають, що одне з питань, які їм ставлять, — про "Азов".

З одного боку зібрані свідчення перевірити складно. З іншого, росіяни розуміють, що в них обмежені можливості довести світові, що "азовці" — злочинці. Всім відомо, що українські бійці сиділи і відстрілювалися, не вони захопили Маріуполь. Тим, хто боронився, дуже складно нав'язати кримінальні склади воєнних злочинів.

"І навіть якщо назвуть імена обвинувачених, то потенційні підсудні мають отримати всі права і захист. І якщо в розумінні міжнародного права такий процес буде несправедливим, це будуть порушення, кваліфіковані як воєнні злочини тих, хто бере участь у такому засудженні", — каже адвокат. І подібні приклади ми бачимо в Криму щодо кримських татар.

У пошуках "терористів". "Азов" — не перший

Але повернімось до засідання Верховного суду РФ. Саме за його допомогою Москва хотіла б назвати "Азов" терористичною організацією. І досвід подібних процесів в РФ уже був.

З 2014 року сотні кримських татар були затримані в окупованому Криму, а тепер можуть потрапити під переслідування на території окупованої Херсонської області за приналежність до "Хізб ут-Тахрір". Ця організація з 2003 року рішенням Верховного суду РФ визнана терористичною і заборонена в Росії. Причина: поширення "войовничої ісламістської пропаганди, що поєднується з нетерпимістю до інших релігій; активне вербування прихильників, цілеспрямована робота з внесення розколу в суспільство".

Водночас варто зазначити, що Росія — єдина країна у світі, в якій "Хізб ут-Тахрір" вважається терористичною організацією (у деяких країнах Середньої Азії активістів партії також переслідують, але за звинуваченнями, не пов'язаними з тероризмом, у Німеччині публічна діяльність "Хізб ут-Тахрір" заборонена за невизнання Ізраїлю, проте її члени переслідувань не зазнають).

"Усі у світі бояться слова "тероризм", — каже адвокат Яковлєв. — Але тероризмом Кремль називає не те, як його ідентифікують у всьому світі, а те, що сам внесе у свій, "особливий" список, замінюючи значення слів".