Без суду — нікуди: чи військкомати можуть оголошувати у розшук ухилянтів від мобілізації

Інформація про те, що територіальні центри комплектації особового складу можуть оголошувати у розшук ухилянтів від мобілізації, є правовою нісенітницею та провокацією. Таку думку 9 лютого у своєму Telegram-акаунті озвучив адвокат Роман Сімутін.

Зокрема, фахівець вирішив прокоментувати інформацію, що з'явилася в ЗМІ і соцмережах, про те, що ТЦК нібито мають право давати розпорядження про розшук і доставку тих, хто ухиляється від мобілізації.

Роман Сімутін стверджує, що такі вимоги є не лише правовою нісенітницею, а й заміною понять, прописаних у чинному законодавстві. Адвокат нагадав, що процедуру оголошено у розшук чітко прописано в Кримінально-процесуальному кодексі та здійснюється лише після оголошення підозри у скоєнні кримінального правопорушення за ухилення від призову в рамках загальної мобілізації.

Стаття 281 КПК: "Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам".

За словами адвоката, після того, як підозрюваного оголосили в розшук, слідчий зобов'язаний звернутися до суду з клопотанням про затримання та доставку громадянина до поліції. Сімутін нагадує, що людину можуть оголосити в розшук і затримати лише за деяких умов:

• за відповідним рішенням суду;
• у межах відкритого чинного кримінального провадження;
• за наявності аргументованої підозри.

У цьому контексті Роман Сімутін зазначає, що необхідно бути фокусником, щоб реалізувати процедуру оголошення людини в розшук у межах адміністративного провадження або на підставі постанови Кабінету міністрів. Адвокат нагадав, що в урядових документах прописано, що ТЦК може звертатися до поліції для встановлення місцезнаходження та супроводу ухилянтів, але там нічого не сказано про "розшук, затримання та доставку".

Постанова Кабміну №154 від 23 лютого 2022 року про функціонування ТЦК: "ТЦК, відповідно до покладених на них завдань, звертаються до Нацполіції або її територіальних підрозділів про надання відомостей щодо призовників щодо притягнення до кримінальної відповідальності, відсутності (наявності) судимості; у встановленому законом порядку до органів Нацполіції щодо доставки до ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення — "Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку".

Стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — "Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За словами адвоката, більшість громадян, читаючи такі юридичні формулювання, не розуміє термінології і не може оцінити правомірність затримання, через що безпричинно виконує вимоги поліцейських. Сімутін вважає, що чиновники, користуючись ситуацією, маніпулюють та підмінюють поняття.

"Попросіть поліцейського роз'яснити ці поняття і пред'явити постанову суду про ваше затримання. Запевняю: адекватної відповіді ніхто не надасть. Тож просто продовжуйте робити те, що робили. Звичайно, якщо вам раніше не вручили повістку і ви не проходили ВЛК, бо такі ваші дії — це кримінал", — резюмував адвокат, коментуючи правомірність оголошення ТЦК у розшук ухилянтів від мобілізації.

Варто зазначити, що чинне законодавство передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації, якщо військовозобов'язаний пройшов звірку даних та медичну комісію, але проігнорував відправку до військової частини. Такі норми прописані у статті 366 Кримінального кодексу України — "Ухилення від призову на військову службу з мобілізації, на особливий період, на військову службу на заклик осіб з-поміж резервістів у особливий період, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

Декількома днями раніше в Командуванні Сухопутних військ розповіли, як військовозобов'язані можуть анулювати повістку у військкомат.

Також Фокус у своєму матеріалі детально розповідав, яка відповідальність передбачена за неявку до військкомату під час загальної мобілізації.