Санкції та відсутність техконтролю: чому жодна ракета РФ не може називатися високоточною

Жодна російська ракета не може називатися високоточною. Як і чому склалася така ситуація, розповів військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

"Про точність Х-22 вже всі чули, і про те, що в Україні ці ракети встановили антирекорд відхилення від цілі до 2 км. До того ж відмови двигунів у них регулярні", — написав він.

Однак, на думку Коваленка, війна в Україні показала, що точність навіть умовно високоточних російських ракет "неабияк кульгає". Він зазначає, що за заявленого відхилення від цілі на 5-15 метрів, фактично цей показник може становити до 100 метрів і більше. Погано на точність ракет також вплинули санкції, оскільки Росія стала використовувати для виробництва контрабандну електроніку.

"На сьогодні жодна російська ракета не може називатися високоточною. Водночас у Росії повністю скасовано технічний контроль продукції. Ракету після виробництва не піддають повній перевірці всіх вузлів і систем, а відразу ж відправляють до місць розміщення БК", — пише оглядач.

Він навів приклад, коли АТ "Дослідне конструкторське бюро "Новатор" мало можливість протягом лютого видавати до 1 КРМБ "Калібр" на добу різною мірою готовності. Тобто практично готовий продукт, який чекав на доукомплектацію.

"АТ "Корпорація тактичне ракетне озброєння" (Корольов, Московська обл.) у лютому змогло закрити план на виготовлення 20 ракет Х-38М і Х-31ПМ. Водночас продукція відразу ж була передана підрозділам ВКС РФ для застосування без проходження технічного контролю", — розповідає Коваленко.

За його словами, російські ракети раніше неодноразово демонстрували свою дефективність. Наприклад, у ніч на 7 липня 2022 року жителі Бєлгорода зняли, як ракета ОТРК "Іскандер", що пролітала над містом, випущена ЗС РФ у напрямку Харкова, здетонувала в повітрі та впала за містом.

Військово-політичний оглядач зазначив, що такі випадки трапляються регулярно. Ракети, які запускаються з РФ у бік України, часто падали на російській території, нерідко в містах і селах. За його словами, це стосується всіх типів ракет.

"Кількість же зафіксованих інцидентів із падінням російських ракет на території Росії зросла з кінця 2022-го. Тобто в той самий період, коли ракетної продукції виробленої у 2022-му ставало все більше, а у 2023-му вона практично вся така", — йдеться в статті.

На думку Олександра Коваленка, все вищевикладене лише підтверджує низьку якість, як технічного, так і технологічного виконання продукції, що тягне за собою не лише невідповідність заявленим характеристикам, а й критичну ненадійність вузлів і агрегатів. А наслідками є випадки, що почастішали, коли росіяни обстрілюють самі себе.

Нагадаємо, 20 квітня надзвуковий військовий літак Су-34 з Москви скинув авіабомбу на Бєлгород, російське місто з населенням майже 350 000 осіб, розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Україною. Бомба викликала потужний вибух, унаслідок якого постраждали щонайменше троє людей, а в місті утворилася вирва глибиною 20 метрів.

На думку колишнього експерта уряду США з питань авіації доктора Алана Діла, опубліковану 26 квітня у виданні Express, причиною випадкового бомбардування російського Бєлгорода ВКС РФ стала погана підготовка льотчиків, спричинена недостатньою кількістю тренувань.