Мобілізація в Україні: скільки членів однієї родини можуть призвати до ЗСУ

мобілізація в україні, кого не можуть мобілізувати, скільки членів однієї родини можуть мобілізувати
Фото: Міноборони України

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, в Україні немає чіткого закону, який би забороняв мобілізацію всіх членів родини.

Верховна Рада України проголосувала за подовження в Україні дії воєнного стану та загальної мобілізації до 18 серпня 2023 року. Відповідно, громадян віком від 18 до 60 років можуть мобілізувати на військову службу. Яку кількість осіб з однієї родини можуть мобілізувати, повідомляють "Факти ICTV".

Як розповідає юрист і адвокат Ростислав Кравець, на сьогодні в Україні немає чіткого закону, який би забороняв мобілізацію всіх членів родини.

"Можуть мобілізувати усіх. І чоловіка, і дружину, і повнолітніх дітей. Якщо усі члени родини підлягають під мобілізацію, то їх усіх можуть призвати на військову службу", – говорить адвокат.

Втім, є випадки, коли мобілізувати членів родини до лав ЗСУ не можуть. Це стосується сімей, де хтось із близьких родичів загинув під час війни проти РФ, чи хтось із них вважається зниклим безвісти. Тобто, якщо людина загинула на війні або зникла безвісти, то її близьких родичів не будуть мобілізовувати.

У такому випадку, близькими родичами вважаються:

  • чоловік;
  • дружина;
  • батько;
  • мати;
  • донька;
  • син;
  • дідусь;
  • бабуся;
  • рідний брат чи сестра.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", якщо у родині є неповнолітні діти, то чоловіка можуть мобілізувати, а дружину – вже ні. Втім, якщо у родині діти повнолітні, то можуть мобілізувати як чоловіка, так і дружину.

Кого з родини не можуть мобілізувати на військову службу

Не підлягають призову на військову службу під час воєнного стану:

  • громадяни, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • батько-одинак та мати-одиначка, які самостійно виховують дитину або дітей віком до 18 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, названі батьки, батьки-вихователі – які утримують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (віком до 18 років);
  • чоловіки та жінки, які доглядають за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які потребують постійного догляду;
  • чоловіки та жінки, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни, піклувальники, названі батьки, батьки-вихователі – які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років або які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня вираження);
  • чоловіки та жінки, які утримують повнолітню дитину (18-23 років) з інвалідністю I або II групи;
  • опікуни людини з інвалідністю, яка недієздатна;
  • громадяни, які доглядають за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка потребує постійного догляду – якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд;
  • один з подружжя, жінка або чоловік, якщо обоє проходять військову службу та мають неповнолітню дитину або дітей, а також вагітні військовослужбовиці;
  • чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під війни РФ проти України.

Нагадаємо, що згідно з останньою ухвалою, військовий облік для призовників починається із 16 років. Це означає, що 17-річним, які не стоять на обліку, може бути заборонено виїзд за кордон.

Юрист поділився рекомендаціями щодо дій під час отримання повістки від співробітників військкомату, попри наявність відстрочки від мобілізації.