Деякі військовослужбовці можуть звільнитися зі служби з 1 серпня: хто саме

ЗСУ, військові
Фото: ЗСУ | Військовослужбовці ЗСУ

Військовослужбовець може звільнитися зі служби під час воєнного стану, якщо має хоча б одну з чотирьох підстав.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація та введено воєнний стан, у результаті чого умови звільнення з військової служби відрізняються від тих, які були в мирні часи. Проте 18 липня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт 8009 щодо розширення списку категорій громадян, які можуть звільнитися з військової служби під час воєнного стану.

Підстави для звільнення військовослужбовця зі служби з 1 серпня 2023 року:

Звільнення за сімейними обставинами. Це стосується військових:

  • у яких родичі загинули через російську агресію або через російську агресію, захищаючи Батьківщину;
  • які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, але визнані тимчасово непридатними до військової служби з дообстеженням через 6−12 місяців.

Зокрема, військовий може звільнитися зі служби під час воєнного стану, якщо має хоча б одну з наступних підстав:

  • за станом здоров’я (на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців);
  • через досягнення граничного віку несення служби;
  • через набрання законної сили обвинувального вироку суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
  • за сімейними обставинами (для цього потрібно подати рапорт із завіреними нотаріусом копіями документів, що підтверджують підставу).

Зокрема звільнення за сімейними обставинами можливе:

  • у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
  • у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із низки осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із низки осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
  • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • військовослужбовці, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Для того, аби звільнитися зі служби потрібно подати рапорт із завіреними копіями документів, які підтверджують право на звільнення. Зокрема, рапорт пишеться на командира, і в ньому зазначаються:

  • підстави звільнення з військової служби;
  • думка військовослужбовця щодо бажання/небажання проходити службу у військовому резерві ЗСУ за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
  • погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків (за бажанням);
  • ТЦК за місцем проживання, куди буде надіслана особова справа військовослужбовця і де він стоятиме на військовому обліку.

Нагадаємо, 18 липня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, яким розширив перелік громадян, які мають право на дострокову демобілізацію під час воєнного стану.

28 березня на сайті Верховної Ради опубліковано текст законопроєкту, який пропонує право на демобілізацію після 18 місяців служби.