"Змусимо за все заплатити": Шмигаль доручив зафіксувати всі збитки завдані Росією

Прем'єр-міністр, Денис Шмигаль, Україна, збитки від агресії РФ
Фото: Телеграм-канал Дениса Шмигаля | Шмигаль доручив підрахувати збитки від агресії РФ

Очільник уряду дав доручення міністрам юстиції, інфраструктури та реінтеграції підрахувати усі можливі збитки для кожного громадянина та всі відомості фіксувати у співпраці з міжнародними партнерами.

Related video

Прем'єр-міністр України наголосив, що Росія повинна відшкодувати всі завдані українцям збитки, саме тому дуже важливо координувати роботу з фіксування усіх втрат. Про це Денис Шмигаль написав у Telegram.

"Під час наради з Мін'юстом, Мінінфраструктури, Мінреінтеграції заслухав інформацію щодо структури та класифікації заподіяної шкоди, яка буде запропонована міжнародним партнерам", — сказав він.

За словами Шмигаля, в пріоритеті фіксування збитків — "людиноцентричний підхід".

"Завдання — максимально врахувати всі можливі втрати кожного громадянина. У полі зору також збитки економіки, людського капіталу, підприємств. Як на рівні держави, так і на рівні громад", — наголосив очільник уряду.

Прем'єр-міністр зазначив, що під час наради також обговорили функціонування та наповнення відповідних реєстрів.

"Всі дані фіксуються різними органами та будуть взаємодіяти з Міжнародним реєстром збитків, який був створений у травні на саміті Ради Європи. За підсумками наради дав необхідні доручення відповідальним міністерствам. Змусимо Росію за все заплатити", — підсумував Шмигаль.

Чи є механізми компенсації збитків завданих Росією?

Відомо, що 8 липня, міністр юстиції Денис Малюська розповів, що після зустрічі міністрів юстиції G7 у Токіо, 7 липня, було знайдено механізм, який допоможе відшкодувати збитки завдані збройною агресією РФ. Про це він тоді сказав в ефірі національного телемарафону, його слова передавало видання "Укрінформ".

За його словами, такий механізм складається з трьох ключових елементів:

  • перший елемент — створення реєстру збитків;
  • створення компенсаційної комісії;
  • наповнення фінансуванням.

Під створення реєстру збитків мається на увазі фіксування та підтвердження всіх фото-, відеодокази, покази свідків тощо.

За словами Малюськи, станом на липень, вже було створено міжнародну організацію, яка називається Міжнародний реєстр збитків і до цього долучилось щонайменше понад 40 країн, які забезпечують його фінансування і функціонування.

Українська сторона очікує, що реєстр повноцінно почне працювати вже ближче до кінця 2023 року.

Створення компенсаційної комісії, передбачає орган, який розгляне вимоги й скаже скільки, кому і що винна Російська Федерація з точки зору компенсації.

Зазначається, що міністри юстиції країн G7 дійшли певного розуміння у цьому питання, тому залишились лише юридичні формальності, а пропозиція та дискусії можуть відбутись до кінця літа.

Наповнення фінансуванням є найскладнішим етапом вищезазначеного механізму. За словами Малюськи, це питання так само буде вирішуватись в міру наповнення і визначення розміру збитків.

Зазначається, що усі російські кошти, які зараз арештовані, усі активи РФ, які зараз націоналізуються будуть спрямовуватись у відповідні фонди, які ці компенсації сплачуватимуть.

Однак міністр наголосив, що сума арештованих активів порівняно невелика з тим, які збитки завдані. Саме важливим є арешт всіх активів Російської Федерації на Заході.

Що відомо про оцінку збитків завданих Росією?

Дослідники з "Київської школи економіки" (KSE) у березні проаналізували збитки завдані інфраструктурі України.

Таким чином, станом на лютий 2023 року загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення РФ, збільшилася ще на 6 млрд доларів і складає 143,8 млрд доларів (за вартістю заміщення).

Так збитки збільшились у наступних сферах:

  • житловий фонд — сума збитків сягнула $53,6 млрд, загалом пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків;
  • інфраструктура — збитки цієї сфери оцінюються у $36,2 млрд, за рік війни було зруйновано або пошкоджено понад 25 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення та 344 мости й мостові переходи;
  • ліси — збитки на $4,5 млрд, у нових обрахунках вперше додана сума збитків лісів України;
  • освіта — у цій сфері збитки складають $8,9 млрд, загалом було пошкоджено та зруйновано 3170 освітніх закладів;
  • енергетика — сума збитків становила $8,1 млрд;
  • агропромисловий комплекс та земельні ресурси — станом на лютий оцінка збитків цієї сфери складає $8,7 млрд;
  • транспорт — сума збитків склала $3,1 млрд, так кількість пошкоджених або зруйнованих авто зросла до 223,4 тисячі автомобілів;
  • торгівля — збитки зросла до $2,6 млрд;
  • медицина — загальні прямі збитки цієї сфери оцінюються у $1,8 млрд;
  • промисловість — збитки на $11,3 млрд на кінець лютого 2023-го.

Також варто додати, що 3 березня під час річного звіту прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що сума збитків завданих Росією Україні, станом на 1 січня може становити 600-750 млрд доларів. Його слова передавало видання "Суспільне".

До слова, 8 червня економічний радник Офісу Президента України Олег Устенко заявив, що Україна вимагатиме від Росії багатомільярдних репарацій у доларах за підрив греблі Каховської ГЕС у Херсонській області.

Нагадаємо, що 16 травня президент Франції Еммануель Макрон під час саміту Ради Європи в Ісландії розповів, що було оголошено про створення міжнародного реєстру збитків, які Росія завдала Україні з моменту повномасштабного вторгнення. Про це 16 травня 2023 року заявив

Раніше, 17 лютого, кабінет міністрів Нідерландів схвалив рішення про створення в Гаазі організації Schaderegister — Міжнародного реєстру збитків, завданої Російською Федерацією внаслідок військової агресії проти України.

Ще, 8 листопада 2022 року адвокатка ЮФ "Ілляшев і Партнери" Марина Рященко розповіла, що перспектива добровільної сплати Росією репарацій нині має малоймовірний вигляд, тому уряд України активно працює над розробкою механізмів компенсації збитків, завданих цивільному населенню та бізнесу внаслідок збройної агресії РФ. Найбільш реальний вигляд має створення певного фонду в межах нового міжнародного багатостороннього договору.