Воєнний фокус Російсько-українська війна Посилення мобілізації в Україні

Чи законно вручати повістки на вулиці і карати за ухилення: роз'яснення правознавця

Український правознавець пояснив, що деякі статті Конституції України дозволяють вручати повістки будь-де, деякі — забороняють державі обмежувати дії з майном ухилянтів.

В Конституції Україна є низка статей, які чітко пояснюють, чи припустиме вручення повісток на вулиці та обмеження прав на майно військовозобов'язаних, які ухиляються від служби. Про деякі деталі системи мобілізації розповів екссуддя Конституційного суду та правознавець Віктор Шишкін в інтерв'ю порталу "Громадське".

Шишкін перелічив статті Конституції, які стосуються прав та обов'язків громадян України та української держави у контексті нападу РФ та оголошення воєнного стану.

Важливо

Зауваження до кожної другої статті: нардепка оцінила законопроєкт про мобілізацію (відео)

Екссуддя посилався, наприклад, на два положення основного закону, які пояснюють деякі деталі мобілізації. Наприклад, у статті 64 ідеться про можливість обмеження прав у випадку оголошення воєнного стану, а у статті 65 — про обов'язок захисту Вітчизни. З вказаних пунктів Конституції випливає, що роздавання повісток на вулицях — цілком конституційне, заявив юрист.

Конституція України, стаття 64 та 65, воєнний стан, мобілізація — Конституція України, фрагмент

Фото: Скриншот

Мобілізація в Україні — деталі вручення повісток

Зі слів правознавця, повістку можна вручати на вулиці або в будь-якому іншому місці — у законодавстві України не вказано, де саме військовозобов'язаний має взяти її до рук (на блокпосту, на вокзалі, вдома тощо). Під час воєнного стану, зауважив екссуддя, держава має право використовувати різні "механізми оповіщення", щоб дістатись до громадянина.

"Якщо людину не можуть застати вдома, то чому їй у такий спосіб не вручити повістку – повідомити про необхідність з’явитися у військкомат?"

Обмеження прав для ухилянтів

На думку екссудді Конституційного суду, держава не повинна обмежувати деякі права громадян навіть під час воєнного стану. Зокрема, неприпустимі такі обмеження:

обмеження на права володіння та розпоряджанням майном;
обмеження на право громадянина оскаржувати дії держави в суді.

З іншого боку, цілком припустимо вживати певні заходи щодо військовозобов'язаних, які законно чи незаконно перетнули кордон України, зауважив правознавець. Наприклад, інші держави можуть видворити громадян, якщо буде звернення українських урядовців. Крім того, за кордоном також можна вручати повістки.

"То чому ми сьогодні не можемо надсилати повістки нашим громадянам, які перечікують війну за кордоном? Вони ж громадяни, мусять виконувати свій конституційний обов’язок. Якщо [інша — ред.] країна вважає, що немає достатньо підстав для перебування наших чоловіків на її території, вона може піти назустріч Україні".

Зазначимо, в грудні 2023 року у Верховну раду надійшов законопроєкт №10378, який вносив низку змін у законодавство про мобілізацію. Урядовці, які написали законопроєкт, запропонували залучати до війська людей з інвалідністю 3 групи та засуджених. Крім того, планували обмежити можливість відстрочки для студентів, а також деяких категорій викладачів та науковців.

11 січня законопроєкт №10378 повернули у Кабмін до допрацювання. Тим часом в українському парламенті є ще п'ять законопроєктів щодо системи мобілізації, створених народними обранцями — про це 9 січня повідомили ЗМІ.