"Як скажений собака": чому РФ вдарила по енергетиці та чого чекати далі, — експерти

Російська війська лише тричі здійснювали масовані ракетні удари по Україні з використанням більш як 150 снарядів. Під час обстрілу 22 березня противник запустив широку номенклатуру ракет одночасно. Завдяки цьому сили ППО не встигали реагувати на усі загрози: причина не в техніці, а в людях. Про те, якою є ціль настільки масованого удару і чого чекати далі, аналітик Defence Express Іван Киричевський та офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий оглядач Ігаль Левін пояснили порталу Liga.net.

Спершу журналісти порталу перелічили, які види засобів повітряного нападу використали ЗС РФ. 22 березня на Україну леліли дрони-камікадзе, балістичні ракети "Іскандер-М", аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал", крилаті ракети Х-101/Х-555 та Х-22, керовані авіаційні ракети Х-59, зенітні керовані ракети С-300.

Подібні атаки були лише двічі: 26 лютого 2024 року (160 ударних засобів) та 29 грудня 2023 року (158), — нагадується у статті. Далі фахівці пояснили деякі аспекти атаки росіян.

Ігаль Левін наголосив, що не варто шукати якогось змісту в тому, що РФ вдарила по енергетиці весною, коли немає морозів. Військовий оглядач зауважив, що росіяни "налякані" рейдом проукраїнських підрозділів РЛК та ЛСР і ударами по нафтопереробних заводах. Однак не варто думати, що обстріли — це відповідь президента РФ Володимира Путіна. Удари будуть продовжуватись й надалі через певні особливості очільника Кремля.

"Не варто забувати, що Путін, як скажений собака, кусає не у відповідь, а взагалі", — заявив оглядач. На його думку, Україна повинна відповідати на удари РФ: "Відповідати ще масштабнішими ударами", — додав він.

Водночас ще одна співрозмовниця журналістів, речниця "Укренерго" Марія Цатурян, зазначила, що РФ і далі буде бити по енергетиці — обстріли не залежатимуть від пори року, тому потрібно бути насторожі.

Іван Киричевський пояснив, яку роль зіграла велика кількість різних видів засобів нападу. Аналітик назвав такі дії РФ "підлою тактикою" і пояснив, у чому річ.

Комплекси протиповітряної оборони здатні знищити кожну з цілей — і балістику, і крилаті ракети, і дрони. Перша проблема — вони рухаються різними траєкторіями і летять з різних напрямків, але близькими маршрутами.

Коли таких об'єктів стає досить багато, то з'являється слабка ланка — це люди. Зокрема, саме люди повинні швидко передати певну інформацію, ухвалити рішення і тоді вистрелити. Коли ракет настільки багато, то люди не справляються, — почули журналісти.

"Оперативність передання інформації на різні щаблі управління та ризик перенавантаження людей, які мають ухвалювати рішення", — сказав аналітик.

Ще одна особливість цієї "підлої тактики" — масований удар по одній сфері (енергетиці) незабаром після іншого масованого удару (по штабах ГУР Міноборони, атака відбулась 21 березня), — підсумував Киричевський.

Обстріл 22 березня — деталі

Зазначимо, після масованого ракетно-дронового удару ЗС РФ Повітряні сили ЗСУ заявили, що вдалось знищити 92 повітряні цілі. Частина засобів ураження дістались до енергетичних об'єктів України — міністр енергетики Герман Галущенко наголосив, що росіяни здійснили одну з наймасованіших цілеспрямованих атак.

Вісім російських ракет вдарили по греблі Дніпровської ГЕС у Запоріжжі. Експерти пояснили, що пошкоджено устаткування ГЕС-1 та ГЕС-2, але немає загрози прориву води.

У Запорізькій ОВА розповіли про жертв російського удару. Зокрема, з'ясувалось, що загинув водій тролейбуса, який був на мосту через Дніпро, 8-річна дівчинка та її батько.

Ще один удар ЗС РФ завдала по Харкову. У місті стався блекаут, але комунальники змогли заживити об'єкти цивільної інфраструктури. Коли харків'яни матимуть електрику, на сьогодні не відомо, але ремонтники працюють цілодобово, — заявив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.