"Їх декілька": в України цього року можуть з'явитися країни-покровительки, — Лубінець

Дмитро Лубінець, омбудсмен, війна РФ проти України, допомога
Фото: Telegram | Омбудсмен розповів, як країни можуть додатково допомогти Україні вже цього року (ілюстративне зображення)

За словами омбудсмена, він щодня працює над тим, щоб якась нейтральна держава допомагала Києву вирішувати важливі питання. Зокрема, це стосується і повернення цивільних.

Україна вже цього року може отримати державу-покровителя. Можливо, йдеться навіть не про одну країну. Про це під час брифінгу заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, передає "Укрінформ".

За його словами, йдеться про нейтральну країну, яка не є учасником конфлікту, але водночас виконуватиме покладені на неї функції. Усе це відбуватиметься згідно з Женевськими конвенціями.

Важливо
Поінформують окремо: РФ отримає пропозиції про мир через посередників, — Зеленський
Поінформують окремо: РФ отримає пропозиції про мир через посередників, — Зеленський

"Чи вірю я в те, що така країна з'явиться в найближчому майбутньому? Не просто вірю — я, напевно, як людина, яка в цьому питанні працює практично щодня, знаю, що це повинно статися точно цього року. І така країна не одна, їх декілька", — заявив Дмитро Лубінець.

Окремо омбудсмен додав, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, таких країн може бути до п'яти. Різниця між державою-покровителем і державою-посередником у тому, що других у Києва достатнього багато і вони працюють за різними напрямками. Зокрема стосовно цивільних.

Приміром, продовжує Дмитро Лубінець, Україна порушує питання про мирних жителів із Туреччиною. Відповідно, Анкара потенційно може бути тією країною, яка веде переговори і буде посередником у питанні повернення українських громадян на Батьківщину.

Крім того, це має бути країна з офіційним статусом, тому що повноважень у такому разі набагато більше. Відповідно, коли країна отримує офіційний статус країни-покровительки, то її дипломати можуть отримати фізичний доступ як до цивільних заручників, так і до військовополонених.

"Вони можуть, наприклад, передавати ліки, ставити питання про термінове звільнення, про дострокове звільнення осіб і брати участь у правовому захисті таких громадян, наприклад, наймати адвокатів. Це такі технічні речі, якими ми займаємося", — продовжив Дмитро Лубінець.

До речі, західні країни, які підтримують Київ у військовому плані, фінансово та у сфері дипломатії, не зможуть отримати такий статус. Пов'язано це з тим, що Росія має підтвердити офіційний статус країни-покровительки, однак за таких умов це фактично неможливо.

Нагадаємо, 6 квітня повідомлялося, що турецький омбудсмен зібрався відвідати українських полонених у Росії. Шереф Малкоч сподівається, що після здійснення візитів в Україну і Росію, а також перевірки місць утримання військовополонених, воюючим сторонам вдасться наблизитися до чергового обміну полоненими.