Цього потребує кожен снаряд: чому Європа повільно нарощує виробництво зброї, – The Economist

Україна знаходиться під тиском на полі бою, який постійно зростає. Європа намагається відчайдушно наростити виробництво ракет і снарядів, але має значні складнощі. У The Economist пояснили, чому процес не йде швидко.

ЄС не зміг виконати обіцянку й поставити Україні 1 млн боєприпасів до березня 2024 року. Проте 15 березня було виділено 500 млн євро для нарощування виробництва. ЄС має вийти до 2 млн боєприпасів на рік до кінця 2025 року. Попри бюджет сфера має вузьке місце: дефіцит вибухівку.

Кожен артилерійський снаряд має 10,8 кг вибухівки по типу тротилу, октогену або гексогену. Ракета по типу Storm Shadow потребує ще більшого обʼєму вибухівки — 450 кг. І проблема в тому, що виробники вибухівки не впевнені, що виробництво можна збільшити.

Закінчення холодної війни змусило багато виробників скоротити чи навіть закрити виробництво вибухової речовини. Велика Британія, наприклад, закрила останнє таке підприємство у 2008 році. Останній великий виробник тротилу залишився у Польщі. Десятиліттями виробництво було відкаліброване на ефективність у мирний час, а не на виробництво в промислових масштабах, зазначає Йоганн Хехерль, професор Університету Бундесверу в Мюнхені. У результаті в ланцюжку постачання має дуже слабку можливість задовольнити попит.

Також є кілька компаній, які виробляють високоенергетичні матеріали за стандартами НАТО:

• норвезький завод Cherming Nobel;
• французький завод EURENCO.

Перший працює на повну потужність, а другий — має замовлення аж до 2030 року. Один інсайдер галузі зазначає, що будівництво заводу з нуля може тривати від трьох до семи років. Приклад: Rheinmetall будує комплекс в Угорщині; але виробництво розпочнеться лише у 2027 році. Велика кількість правил безпеки та охорони навколишнього середовища також може перешкодити розширенню потужностей, каже Крістіан Мьоллінг з Німецької ради з міжнародних відносин.

Проблеми зі сторони виробника — це дефіцит персоналу, а наявний вже йде на пенсію. Також складнощі є з азотною кислотою і нітроцелюлози — важливих елементів вибухівки та палива. Наразі виробництво азотної кислоти йде в основному на добрива. Але оскільки виробники добрив страждають від вищих витрат на енергію, виробникам вибухових речовин доводиться боротися з обмеженим постачанням. Існують також вразливі місця в ланцюзі постачання: бавовняний лінт, тип волокна, який є ще одним ключовим інгредієнтом нітроцелюлози, в основному імпортується з Китаю.

Попри всі складнощі ЄС очікує, що річне виробництво боєприпасів сягне як мінімум 1,4 млн снарядів вже до кінця поточного року.

Нагадаємо, 25 травня ЗМІ писали, що західні спецслужби допускають втрати Україною значних територій до кінця 2024 року.