Шість "шахедів" в першому бою: оператор ЗРК HAWK розказав про свою роботу
24-річний Олександр — один із найрезультативніших навідників зенітно-ракетного комплексу, кажуть у Повітряних силах ЗСУ. На його рахунку вже два десятки "шахедів" та чотири ракети.
Олександр — оператор ЗРК "HAWK". На його рахунку — два десятки "шахедів" та 4 ракети. А його перший бій був надзвичайно важким, але водночас і результативним. Він збив шість російських безпілотників. Про роботу бійця розповідають у Повітряних силах Збройних сил України.
Олександр підписав контракт із підрозділом зенітних ракетних військ за кілька днів до повномасштабного вторгнення. Розповідає, що новини не видавались йому оптимістичними, тому він вирішив не чекати.
Боєць пройшов навчання в Іспанії та опинився за "штурвалом" американського зенітного ракетного комплексу "HAWK". Розповідає, вчився на симуляторі, а інструктори пояснювали, що певні технічні особливості комплекса не надто призначені для того, щоб збивати безпілотники.
"Дивувались, коли ми впевнено заявляли: "Ми впораємось!" — згадує Олександр, кажучи, що під час бою витискаєш зі зброї максимум.
"Хоч "шахеди" і непроста ціль для нас, все одно справляємось! Вже під час першого ж протиповітряного бою вдалося знищити шість "шахедів" один за одним. Адреналін зашкалював! Ми відбивали повітряну атаку майже усю ніч. Протиповітряний бій тривав понад 6 годин! Але ми готові бити ворога цілодобово, без відпочинку. Головне — захистити українців", — зауважив боєць.
За його спостереженнями, саме іранські безпілотники, які використовує РФ, найбільше дратують. Адже вони летять повільно і операторів ЗРК втомлює очікування. Збивати ракети виявилось простіше.
"Було трішки ніяково, коли три ракети Х-59, постійно змінюючи висоту, летіли просто на нас. Але усі цілі захопили і одну за одною позбивали. Головний секрет навіть не у зброї, на якій працюємо, а у синхронній та злагодженій роботі підрозділу", — каже Олександр.
Цікаво, що в операторів ЗРК робочий день фактично не закінчується, продовжуючись з ночі. І це не тільки робота за зброєю, а також обслуговування та ремонт техніки, заряджання пускових, постійні передислокації, маскування, облаштування нових позицій та укриттів.
"Насправді у мене найкраща робота у світі — усі ці наведення на ціль, захоплення, вихід ракети, збиття… А який кайф розуміти, що завдяки тобі ракета чи дрон не долетіли до цілі", — каже Олександр.
Більшість рідних бійця також служать у ЗСУ. Сестра зараз у танковому підрозділі на Запорізькому напрямку, її чоловік-піхотинець — на Дніпропетровщині.
Нагадаємо, раніше українські бійці розповідали, як працює зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-125, розроблений ще у СРСР у 1960-х. Нині цей ЗРК захищає небо над Одещиною.