Засліплюють зброю ЗС РФ: експерти оцінили ефективність українських операторів дронів

Українські Збройні сили продовжують демонструвати небувалу винахідливість у протистоянні російському вторгненню, розвиваючи технології та тактику застосування повітряних безпілотників. Особливо яскраво це проявляється у використанні FPV-дронів для перехоплення російських розвідувальних апаратів і нейтралізації ключових елементів російської військової інфраструктури. Про ефективність українських операторів БПЛА розповів у матеріалі Defense News військовий аналітик Федеріко Борсарі.

Навесні 2023 року Україна почала активно застосовувати FPV-дрони, змінивши тактику сухопутних операцій. Ці дрони стали універсальним засобом боротьби з російськими розвідувальними безпілотниками, такими як ZALA 421, "Орлан 10/30" і Supercam 350. За даними з відкритих джерел та аналізу українських соціальних медіа, з травня 2024 року було підтверджено щонайменше 650 успішних перехоплень FPV-дронами.

"З травня 2024 року автор візуально підтвердив майже 650 перехоплень такого типу — переважно на відстані 1000-3000 метрів — по всій лінії фронту", — пише Борсарі.

Водночас OSINT-спостерігачі зафіксували близько 850 перехоплень, хоча ця цифра, вважає аналітик, може бути значно вищою, з огляду на той момент, що не всі дані фіксуються або публікуються.

Стратегічне значення FPV-дронів

Використання FPV-дронів має далекосяжні наслідки. Ці пристрої не тільки усувають розвідувальні безпілотники Росії, а й підривають її здатність передавати дані для артилерійських і ракетних ударів. Зокрема, зниження ефективності російських систем розвідки обмежує їхню здатність виявляти високоцінні цілі, як-от українські засоби ППО та аеродроми, що їх зазвичай атакують балістичні ракети "Іскандер-М".

Крім того, знищення розвідувальних дронів негативно позначається на застосуванні ударних безпілотних систем, включно з "Ланцетом", який потребує прямої їхньої підтримки. А скорочення задокументованих ударів "Ланцетів" за останні місяці є непрямим свідченням успішності українських FPV-дронів.

Важливим чинником у цьому питанні є економічний складник. Аналітик наголошує, що FPV-дрони, які використовує Україна, виявляються дешевшими й простішими у виробництві, ніж традиційні засоби ППО. Приватні краудфандингові ініціативи та компанії, такі, наприклад, як Wild Hornets, забезпечують підрозділи Сил оборони на передовій тисячами таких дронів.

Що стосується свіжих ідей із застосуванням БПЛА, то тут Борсарі зазначає, що українські захисники активно експериментують із тактикою застосування FPV-дронів. Навіть створено спеціалізовані підрозділи ППО FPV, а також розробляються нові тактичні рішення, включно з атаками тандемними перехоплювачами та використанням прихованих маневрів.

Відповідь Росії: контрзаходи та їхні слабкості

Російська армія почала впроваджувати захисні заходи для своїх розвідувальних дронів. У хід ідуть камуфляж, фальшиві колірні схеми, "глушилки" радіосигналів і камери заднього виду. Однак ефективність цих контрзаходів залишається низькою, оскільки українська сторона швидко адаптується до нових викликів.

Наприклад, використання тандемних FPV-дронів збільшує шанси на успішне перехоплення, а атаки знизу дають змогу залишатися поза зоною видимості камер.

Попри успіхи, використання таких безпілотних систем залишається трудомістким процесом, що залежить від кваліфікованих операторів. Однак Україна вже почала інтеграцію автоматизованих систем наведення і комп'ютерного зору з підтримкою ШІ, що значно підвищить точність і ефективність дронів, а також поліпшить їхню стійкість до радіоелектронної боротьби.

Нагадаємо, Олександр Прокудін в інтерв'ю Financial Times розповів, що Херсон для Збройних сил РФ став свого роду полігоном для навчання операторів безпілотників. Із середини липня це південне українське місто зазнало понад 9 500 атак дронів, причому під удар потрапили не військові, а цивільні об'єкти.