На Черкащину з війни доправили тіло бійця з побоями: батьки звинувачують командирів 152-ї бригади
Олександр був мінометником, хоча у військовому білеті вказано, що кухар. Під час розмов з батьками військовий не приховував, що на їхніх позиціях твориться справжнє пекло.
На Черкащині поховали 49-річного мобілізованого Олександра Собченка із села Васютинці. Його життя обірвалось не від ворожої кулі чи снаряда. Батькам доправили тіло зі слідами побиття, а в довідці вказали, що він помер від серцевої недостатності. Зараз вони шукають правди — що спричинило смерть їхнього сина. Про це пишуть "Факти".
За словами батьків, сину вручили повістку, і він одразу пішов на службу, хоча мав проблеми зі здоров'ям. Потрапив до 152-ї бригади ЗСУ.
"Зараз у мережі масово обговорюють події, які відбувались у 152-й бригаді. Там начальник штабу, 27-річний підполковник Ігор Захаров, неодноразово ображав і принижував підлеглих, у тому числі погрожуючи фізичною розправою. Застосовував фізичну силу, покарання в вигляді сидіння бійців у ямі у спеку без їжі та води. Мій син також служив у ній. Але поліг не через ворога, а через своїх", — розповідає батько загиблого Володимир Собченко.
Володимир Собченко розповів, що вони з дружиною — вчителі. Їхній син, каже він, був хорошою людиною, працював агрономом і ніколи нікому не відмовляв у допомозі.
Привезли тіло зі слідами побоїв
Олександр був мінометником, хоча у військовому білеті вказано, що кухар. Під час розмов з батьками Олександр не приховував, що на їхніх позиціях твориться справжнє пекло.
"Вже бувши на передовій, він прислав матері повідомлення: "Я попав на тридцятку". Спершу ми з дружиною не зрозуміли, про що мова, тоді дізнались, що Сашку дали штраф у розмірі 30 тисяч гривень. Як ми потім з’ясували, ті військові, які могли дозволити собі вживання алкоголю, їх карали, вимагаючи кошти. Але якби ці гроші офіційно знімали з зарплат і перераховували на частину — це одне діло, а так все йшло у кишені командування. Або, щоб піти у відпустку, треба було теж платити. Ніяких рапортів, все вирішувалось за готівку", — розповідає пан Володимир.
За його словами, його син був з тих, хто не погоджувався з такими правилами.
21 листопада, зазначає Володимир Собченко, найстрашніший день для їхньої родини. Вони отримали повідомлення, що їхній син Олександр Собченко помер, і це не пов’язано із захистом Батьківщини.
За словами батька, вони отримали свідоцтво про смерть, де було вказано, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність, склероз судин, цироз печінки. Крім того, в документах було вказано, що на верхніх та нижніх кінцівках, на тілі, на обличчі є сліди побоїв.
Труну з тілом сина їм привезли за 5 хвилин до початку церемонії поховання, вони лише бачили, що обличчя їхнього сина знівечене і є синці на руках. Про інші синці на тілі Олександра рідним розповіли працівники військкомату, які одягали його у форму.
За словами батька, за фактом смерті Олександра Собченка відкрито кримінальне провадження, зареєстровано воно у Дніпропетровській області.
"Сашка зв’язали й били до втрати пам'яті"
Батько Олександра розповідає, що слідча сказала, що коли тіло оглядав судмедексперт, то він дійшов висновку, що ті травми не могли привести до смерті. Коли рідним віддали речі Олександра, батько знайшов там контакти його побратимів і почав з ними зв'язуватися. Він також поговорив з командиром.
"Набрали командира, а той з єхидністю заявив, що ніхто не чіпав і пальцем Сашка, це він перечепився і впав сам. Знаю, 20 листопада ввечері захисники вирушили "на нуль", це нам і син казав під час спілкування. Далі почався конфлікт. Хтось каже, що через алкоголь, але, коли ми говорили з Олександром, він був тверезим" — розповідає батько військового.
За його словами, його син не міг пити того дня, оскільки знав, що буде бій і мав виспатися. Побратими Олександра розповіли, що того дня в них знову почали вимагати кошти.
"Далі Сашка зв’язали й били до втрати пам'яті. Є свідки, які готові дати покази. Є особи, які били його. Й побратими готові назвати їх. Тож виходить, що мій син був світлою та порядною людиною, якщо за ним стоять його хлопці. Мені вже натякають, що йому не буде надано ніякого статусу, а в нього ж росте 15-річний син. То тоді де весь цей час був мій Олександр, якщо йому не хочуть давати учасника бойових дій, а дитині — пенсію? Його ж забирали у ЗСУ, на Покровський напрямок. Значить, він боронив країну, виконував свою роботу. Перед нами повинні вибачитись і провести військові почесті на могилі сина. І щоб Олександр отримав заслужений статус захисника", — каже батько Олександра.
Нещодавно "Слідство інфо" опублікувало розслідування про те, що відбувається у тій самій 152-й окремій бригаді ЗСУ. Бійці бригади заявили про погрози та побиття, які дозволяє собі начальник штабу бригади, 27-річний майор Ігор Захаров, який служив командиром батальйону у 30-й окремій механізованій бригаді ЗСУ.
Нагадаємо, 26 грудня повідомлялося, що командиру взводу 211 понтонно-мостової бригади, який знущався з підлеглих солдатів, "розпинав" їх та вимагав гроші, повідомлено про підозру.
В ДБР зацікавилися комбригом, який залучав до будівництва свого будинку бійців бригади, натомість по документах вони проходили та отримували зарплату як такі, що перебувають на передовій.