Екстремальний сценарій на порозі ЄС: як європейці готуються до війни з Росією

Європейські держави посилюють заходи безпеки на тлі побоювань можливого конфлікту з Росією. Останнім часом лідери та військові чиновники європейських держав виступають з офіційними заявами, в яких висловлюють побоювання через ймовірну загрозу агресії з боку Москви. Звичайно, можна розцінювати ці слова лише як політичні заяви, проте країни ЄС дійсно роблять кроки, які зміцнюють їхній оборонний потенціал. У зв'язку з цим Фокус з'ясував, яким чином європейці готуються до війни з РФ і що в цьому напрямку вже було реалізовано.

Війна з Москвою: побоювання європейських чиновників

"Нам потрібно бути готовим до війни не пізніше 2029 року. Ми повинні діяти як стримувальний фактор, щоб не допустити гіршого", — заявив у червні 2024 року міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Пізніше він додав, що Москва досягла успіху в розвитку військової промисловості, а це значить, що Збройні сили РФ тільки зростають, і у 2026 році їхня кількість, імовірно, зросте до 1,5 млн солдатів. Така динаміка свідчить про те, що до 2030 року Росія створить відповідні умови для теоретичного нападу на інші держави, зокрема й на членів НАТО.

"Уже через кілька років росіяни можуть завітати і в інші країни", — заявив президент Франції Еммануель Макрон взимку 2024 року.

"Варто Путіну домогтися успіху в Україні, його апетит зростатиме. Але ми не боїмося — ми діємо", — заявив президент Фінляндії Саулі Нііністьо під час інтерв'ю France24 у 2023 році.

Ці слова фінського лідера чітко характеризують настрої в політичному істеблішменті Європейського союзу, попри те, що російський президент Володимир Путін неодноразово заперечував можливість відкритого військового протистояння з Європою навіть гіпотетично. Ба більше, глава Кремля назвав таку риторику з боку Євросоюзу маячнею, озвученою європейськими лідерами "без жодного збентеження".

"Тепер ось без жодного збентеження заявляють, що Росія нібито збирається напасти на Європу. Ну просто, ми ж із вами розуміємо, несуть маячню якусь. Водночас самі обирають цілі для завдавання ударів по нашій території, обирають найефективніші, як вони думають, засоби ураження", — заявив Путін, звертаючись взимку минулого року до Федеральних Зборів.

Країни Балтії — перша мета?

Про стан справ у сфері європейської безпеки розповіли в аналітичному матеріалі оглядачі NBC News. У публікації окремо було відзначено нервозність через те, що новий президент США Дональд Трамп реалізує політику ізоляціонізму. Це може призвести до ситуації, коли Сполучені Штати нібито можуть відмовитися від захисту історичних союзників, якщо вони зазнають нападу з боку Росії.

З огляду на це і на тлі зростаючих загроз і змін у міжнародній політиці на перший план виходять питання безпеки Балтійського регіону, морських комунікацій і ролі США в підтримці стабільності НАТО.

На думку багатьох військових аналітиків, найбільш вразливим регіоном залишається Сувалкський коридор — це малонаселена територія на кордоні між Литвою і Польщею, яка з'єднує Калінінград і союзника Кремля — Білорусь. Тому найбільших зусиль зі зміцнення оборони докладають країни Балтії, які перебувають на передовій можливого конфлікту.

Так міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі наприкінці вересня 2024 року зустрілися в Даугавпілсі для обговорення фінансування проєкту "Балтійська лінія оборони" з бюджету ЄС. Ця ініціатива, спрямована на зміцнення східних рубежів НАТО, вже почала втілюватися в життя.

Проєкт складається з оборонних споруд, які включають бетонні протитанкові споруди, рови, загородження з колючого дроту і бункери. Наприклад, в Естонії будівництво пройде в три етапи: перші два етапи передбачають створення 40 опорних пунктів і 12 складських зон, а на третьому етапі планують побудувати ще вісім пунктів.

Литва зі свого боку почала масштабні роботи зі створення укріплень на кордоні з Калінінградською областю. Серед них мінування ключових мостів і будівництво протитанкових загороджень. Ці заходи спрямовані на те, щоб уповільнити можливе просування російських військ у разі агресії.

Фінансування оборони в регіоні також значно збільшено. Наприклад, Литва виділяє на військові потреби рекордні 5% свого ВВП — один із найвищих показників серед країн НАТО. Ці дії покликані не тільки підвищити готовність до оборони, а й показати союзникам по Альянсу серйозність намірів у боротьбі з можливою агресією.

Крім того, у 2023 році було ухвалено рішення про розміщення в Литві бригади Бундесверу чисельністю 4800 осіб, до якої увійдуть: 122-й танково-гренадерський батальйон з Обервіхтаха, 203-й танково-гренадерський батальйон з Аугустдорфа і один багатонаціональний батальйон. За словами Пісторіуса, цей крок є не тільки відповіддю на поточні загрози з боку РФ, а й історичним моментом, оскільки "це перший випадок, коли Німеччина постійно розміщує війська за межами своїх кордонів".

Що стосується Латвії, то, за словами міністра оборони країни Андріса Спрудса, там найближчими роками розмістять близько 5000 військовослужбовців НАТО. Зазначалося, що очолювану Канадою бойову групу Альянсу збільшать до рівня багатонаціональної бригади. Так, до 2026 року бригада досягне повної боєготовності і становитиме близько 3500 військовослужбовців, а в сукупності з іншими союзними силами загальний контингент у найближчі два роки досягне 5000 осіб.

"Східний щит" Польщі

З огляду на наростання напруженості на східних рубежах Європи, Польща активно реалізує амбітну програму "Східний щит" (Tarcza Wschod), спрямовану на зміцнення національної безпеки і захист кордонів з Росією. Ця ініціатива є одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення оборонної інфраструктури країни.

Програма "Східний щит" спрямована на:

• Створення сучасної оборонної інфраструктури вздовж східного кордону Польщі.
• Забезпечення безпеки від можливих загроз з боку Росії та Білорусі.
• Посилення контролю на кордоні з Україною для запобігання можливих дестабілізуючих факторів.

У рамках проєкту планується зведення мережі укріплень, включно з бункерами, інженерними загородженнями та високотехнологічними системами спостереження. Особливу увагу приділено застосуванню сучасних технологій, таких як дрони, термокамери і системи раннього виявлення.

З початку 2024 року вже розпочато роботи з будівництва загороджень і систем спостереження на кордоні з Калінінградською областю Росії. Основні зусилля зосереджені на створенні природних перешкод, таких як насипи і протитанкові рови, а також на встановленні систем відеоспостереження з можливістю автоматичного аналізу даних.

На кордоні з Білоруссю реалізується проєкт інженерних бар'єрів, що дає змогу ефективно протидіяти спробам нелегального перетину кордону. Це особливо важливо в контексті гібридних загроз, включно з міграційними кризами, інспірованими Мінськом.

Найсильніші Сухопутні війська в Європі

Після початку повномасштабної війни в Україні Польща серйозно посилила свою оборонну політику. Хоча міністр оборони країни Маріуш Блащак, який заявив торік про намір створити "найпотужнішу сухопутну армію в Європі", зараз перебуває в опозиції, нова влада продовжує цей амбітний курс.

Польща стала лідером НАТО за витратами на оборону ВВП. У 2024 році Варшава витратила 4,12% ВВП на оборону, а у 2025 році планує витратити майже 5%. Це рекордні показники для Альянсу.

Обсяги і різноманітність закупівель на потреби "Війська Польського" вражають:

• США — 96 вертольотів AH-64E Apache, 486 установок HIMARS, 366 танків M1A2 Abrams, 32 винищувачі F-35A, системи ЗРК Patriot.
• Південна Корея — 648 самохідних гаубиць K9 Thunder і 980 танків K2 Black Panther, 48 літаків FA-50.
• Велика Британія — три фрегати класу "Мечник".

Таким чином, як стверджує служба BBC News, на тлі зростаючої напруженості в Європі Польща вже має третю за величиною армію в НАТО, поступаючись тільки США і Туреччині.

Контингент НАТО в Європі

Після вторгнення Росії в Україну 2022 року європейські країни НАТО розпочали масштабну роботу з посилення своєї обороноздатності. Однак експерти зазначають, що протягом кількох десятиліть армії Європи переживали процес скорочення чисельності військ, арсеналів і військових бюджетів, що призвело до серйозного зниження їхньої боєготовності. На тлі нової загрози від путінського режиму перед НАТО постало завдання компенсувати ці недоліки і підготуватися до потенційного конфлікту.

Як зазначив колишній міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс, сили НАТО сьогодні перебувають на етапі трансформації: від стану "повоєнного", що характеризується низькою чисельністю військ, до "передвоєнного", який потребує значного нарощування сил і модернізації. Однак десятиліття нехтування військовими витратами і скорочення армій створюють величезні труднощі для країн Європи.

З 1990 року чисельність збройних сил ключових країн НАТО в Європі значно скоротилася. Наприклад, Франція зменшила свою армію на 56%, і зараз її чисельність становить 203 850 осіб. Британська армія 2025 року може сягнути рекордно низького рівня в 73 тисячі військовослужбовців — це буде найгірший показник з часів наполеонівських війн.

Крім того, мобілізаційні можливості європейських країн залишаються обмеженими. Наприклад, Франції знадобиться місяць, щоб зібрати 20 тисяч солдатів, а Британії — понад 30 днів для розгортання однієї дивізії чисельністю 20-30 тисяч осіб. Для порівняння, Сили спеціальних операцій США налічують 70 тисяч військових, а американський контингент у Європі становить близько 80 тисяч бійців. Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО дещо покращив ситуацію, однак проблема з рекрутингом залишається серйозним викликом.

У таких умовах деякі країни ЄС всерйоз задумалися про збільшення чисельності збройних сил. Так, армія Німеччини налічує 180 000 військовослужбовців, однак Бундесвер планує збільшити це число до 230 000 осіб.

На тлі ситуації, що склалася, НАТО вживає масштабних заходів щодо зміцнення своєї військової могутності в Європі. У рамках цього плану 2024 року НАТО заявило про створення додаткових 49 бойових бригад, кожна з яких включатиме близько 5 тисяч військовослужбовців. Таким чином, загальна кількість бойових бригад альянсу сягне 131. Ці підрозділи забезпечать швидке реагування на можливі конфлікти і будуть готові до розгортання протягом лічених днів.

Навчання НАТО в Європі

Окремо зазначимо, що 2024 року НАТО провело низку масштабних військових навчань, спрямованих на зміцнення колективної оборони та відпрацювання взаємодії союзників в умовах різних загроз. Ці заходи охопили ключові регіони Європи та Атлантики, демонструючи готовність Альянсу реагувати на виклики в будь-якій точці.

Навчання Steadfast Defender 2024 стали найбільшими за останні роки. Вони об'єднали понад 90 тисяч військовослужбовців з усіх країн НАТО та Швеції. Основна мета — перевірка здатності Альянсу швидко розгортати війська від Норвегії до Чорного моря. У маневрах було задіяно 50 кораблів, понад 80 літальних апаратів і понад 1 100 одиниць наземної техніки.

На навчаннях Dynamic Mongoose 2024 у Північній Атлантиці країни альянсу відпрацьовували протичовнові операції за участю підводних човнів, кораблів і патрульної авіації. А навчання BALTOPS 2024 у Балтійському морі підтвердили здатність НАТО захищати важливі морські маршрути.

Особливу увагу було приділено Східній Європі. Навчання Defender Europe 2024 перевірили готовність військ США до оперативного розгортання в Польщі та країнах Балтії. Одночасно Cold Response 2024 у Норвегії продемонстрували готовність до дій в арктичних умовах.

Рекоммендації громадянам ЄС

У доповіді про цивільну та військову готовність Європи, автором якої є колишній президент Фінляндії Саулі Нііністе, йдеться про те, що ЄС був погано підготовлений як до пандемії COVID-19, так і до агресії Росії проти України. Тому державам-членам ЄС рекомендується надати своїм громадянам докладні інструкції з таких питань:

• створення запасів предметів першої необхідності, включно з продуктами харчування, напоями та медикаментами.
• підготувати процедури евакуації на випадок великомасштабних надзвичайних ситуацій.

У звіті також підкреслюється важливість наявності вдома предметів першої необхідності, таких як ліхтарики і радіоприймачі на батарейках.

"Загроза війни, яку представляє Росія для європейської безпеки, змушує нас розглядати це як центральний елемент нашої готовності, не підриваючи водночас роботу з підготовки до інших серйозних загроз", — сказано в доповіді.

Висновки

Останніми місяцями в Європейському союзі посилюються обговорення необхідності підготовки до можливої військової конфронтації з Росією. У січні 2025 року єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що ЄС має готуватися до можливої війни з РФ протягом майбутніх п'яти років. Він наголосив на необхідності зміцнення оборонних можливостей і стримування потенційної агресії.

Виходячи з його слів можна говорити про мілітаризацію Європи, однак на цьому шляху європейські чиновники виявили суттєву проблему. Так в опублікованому документі Єврокомісії про конкурентоспроможність йдеться, що ЄС стикається з серйозними викликами у сфері оборонних інновацій, оскільки рівень інвестицій у цю сферу залишається значно нижчим, ніж у США та Китаї. Відтак Європа ризикує відстати в розробці передових систем озброєнь.

На цьому тлі примітна заява прем'єр-міністра Угорщини Віктор Орбана. За його словами, лідери Євросоюзу готують Європу до можливого військового конфлікту з Росією. При цьому він додав, що "підготовка вступу Європи у війну" проходить активніше в Брюсселі, ніж у Вашингтоні.

Щодо чисельності збройних сил європейських країн, то за інформацією ресурсу Global Firepower, на кінець 2024 року в десятку лідерів серед "військовослужбовців, готових до бою" входили:

• Україна — 900 000;
• Польща — 202 100;
• Франція — 200 000;
• Велика Британія — 184 860;
• Німеччина — 181 600;
• Італія — 165 500;
• Греція — 142 700;
• Іспанія — 133 282;
• Швейцарія — 101 584;
• Румунія — 81 300.

При цьому армія РФ увійшла до п'ятірки світових лідерів за чисельністю збройних сил — 1 320 000 солдатів.

Звичайно ж, ці цифри можна розглядати теоретично. Наприклад, видання Financial Times пише, що на папері Європа має в своєму розпорядженні 1,9 млн солдатів, але в реальній війні європейці навряд чи зможуть виставити понад 300 тис. військових. У будь-якому разі цифри показують, що на вістрі протистояння РФ перебуває українська армія, яка стримує агресію протягом майже 11 років.

Водночас, як пишуть західні видання, більшість європейців вважають, що Путін блефує і не наважиться піти на відкрите військове протистояння з Євросоюзом, тому війни з РФ не буде.