Альтернатива ракетам. Перша у світі війна дронів триває в Україні

Коли війна в Україні остаточно завершиться й історики візьмуться за вивчення численних етапів конфлікту, річки чорнила підуть на обговорення БПЛА та їхньої ролі на сучасному полі бою. Про це йдеться в статті журналіста Ставроса Атламазоглу, яку переклав Фокус.

Війна в Україні — це перша велика війна з використанням безпілотників. Зрозуміло, військові вже десятиліттями використовують БПЛА для нанесення ударів по цілях і збору розвідданих. Але ще ніколи в історії воєн безпілотники не відігравали такої ключової ролі в операціях обох сторін.

Війна дронів

Війна в Україні заслужила звання війни дронів набагато більше, ніж усі попередні конфлікти по всьому світу. Це перший міждержавний конфлікт, у якому БПЛА відіграють таку важливу роль. Обидві армії в безпрецедентних масштабах використовують безпілотники для атак, розвідки та отримання розвідувальної інформації.

"У січні 2025 року Росія запустила на територію України близько 2400 одноразових безпілотних літальних апаратів (дронів-камікадзе), перевищивши показник від грудня 2024 року в 1700 одиниць", — ідеться в останній оцінці Міністерства оборони Великої Британії щодо російсько-української війни.

Російські військові використовують дрони-камікадзе переважно для ураження енергосистеми України, критичної інфраструктури, а також військових об'єктів. Однак дрони-камікадзе часто збиваються з траєкторії і вражають цивільні цілі, вбиваючи і калічачи невинних людей від малого до великого.

"Загальний показник за січень 2025 року можна порівняти з показниками за листопад 2024 року і жовтень 2024 року. Цілком імовірно, що щомісячні запуски російських дронів-камікадзе в кількості щонайменше двох тисяч штук залишаться регулярними і в 2025 році", — додали в Міністерстві оборони Великої Британії.

Дешева альтернатива ракетам

Російські військові так широко застосовують безпілотні системи, тому що вони є набагато дешевшою та ефективнішою альтернативою використанню сучасних ракетних систем. Швидких балістичних і крилатих ракет не так вже й багато в російському арсеналі, і зазвичай вони призначені для ураження надважливих цілей зі складнішим захистом.

Міжнародні санкції, введені під керівництвом США, а також хронічні виробничі проблеми Росії серйозно обмежують можливості російської оборонної та аерокосмічної промисловості з випуску сучасних видів озброєнь. Москва насилу знаходить необхідні матеріали для створення достатньої кількості ракет. Оскільки Росія не може виробляти достатню кількість балістичних і крилатих ракет, вона передоручає багато з їхніх завдань набагато дешевшим, хоча і загалом менш ефективним безпілотникам.

Щоб поповнити свій арсенал БПЛА, Кремль також звернувся до третіх країн, зокрема до Ірану. Тегеран надав російським військовим тисячі дронів-камікадзе та навчання з їхньої експлуатації.

"Протидія операціям із запуску дронів-камікадзе є складним завданням. Однак 26 січня 2025 року і 6 лютого 2025 року Україна завдала ударів по відомих російських об'єктах для експлуатації дронів-камікадзе, і на обох об'єктах було зафіксовано поразки", — заявили в британському Міністерстві оборони.

Українці також дуже вміло застосовують безпілотники, проявляючи вражаючу винахідливість у розробці та виробництві всіх видів безпілотних авіаційних систем. Українські дрони-камікадзе неодноразово завдавали ударів по ключових військових об'єктах на території Росії, включно з командними пунктами і пунктами управління, позиціями ППО, складами боєприпасів, об'єктами критичної інфраструктури, нафтопереробними заводами, казармами і військовими заводами.

"Ці атаки ще раз підкреслюють нездатність Росії захистити військові об'єкти від атак українських БПЛА", — підсумувало британське Міністерство оборони.

Про автора

Ставрос Атламазоглу — досвідчений журналіст, який пише на теми оборони і спеціалізується на спеціальних операціях, а також ветеран грецької армії (служив у 575-му батальйоні морської піхоти і штабі армії). Він отримав ступінь бакалавра в Університеті Джона Гопкінса і ступінь магістра в Школі перспективних міжнародних досліджень Джона Гопкінса (SAIS). Публікувався в журналах Business Insider, Sandboxx і SOFREP.