У Росії не вистачає "Панцирів": навіщо ворог почав створювати гібридні системи ППО, — "Флеш"
Російська система протиповітряної оборони дедалі частіше демонструє ознаки перевантаження та нестачі ресурсів на тлі регулярних українських ударів по військових і інфраструктурних об’єктах. Через це російське командування змушене постійно "латати дірки" в обороні та перекидати засоби ППО між різними регіонами, що, своєю чергою, створює нові вразливі ділянки.
Як повідомив у своєму Telegram-каналі радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, у російському місті Орел було зафіксовано незвичну конструкцію — автомобільну пускову установку, пристосовану під ракети класу "повітря-повітря" Р-77-1. Така імпровізація, за його оцінкою, може свідчити про спроби компенсувати нестачу штатних зенітних систем.
Загалом Росія намагається протидіяти українським далекобійним ударам за рахунок ППО, однак навіть ключові комплекси на кшталт "Панцир" не здатні закрити величезну територію країни. У результаті виникає ситуація, коли частину об’єктів доводиться захищати нештатними або тимчасовими рішеннями.
Як Україна створює "дірки" в російському ППО
Полковник запасу Роман Світан у коментарі для "24 каналу" пояснив, що Україна свідомо змінює напрямки ударів по російській інфраструктурі — від північних портів у районі Ленінградської області до об’єктів на півдні, зокрема в районі Новоросійська. В цілому, така стратегія змушує російське командування постійно реагувати й перекидати системи ППО з одних ділянок на інші. У підсумку це призводить до того, що окремі райони тимчасово залишаються менш захищеними. Саме в такі моменти, за словами експерта, українські сили отримують можливість завдавати нових ударів по важливих цілях.
Крім того, за його словами, що російська ППО працює під постійним тиском і не встигає відновлювати втрати — як у техніці, так і в радіолокаційних засобах, і через це нові комплекси часто вводяться в роботу без повноцінної підготовки та належного ешелонованого прикриття.
За його оцінкою, у Росії поступово формується системний дефіцит протиповітряної оборони. Це відкриває додаткові можливості для ударів по критичній інфраструктурі, передусім енергетичній. Попри спроби утримати експорт нафти на стабільному рівні, пошкодження терміналів, резервуарів і логістичних вузлів змушують росіян працювати в умовах постійних аварійних рішень.
У коментарі виданню експерт зазначив, що Україна може довгостроково тиснути на Росію через кілька стратегічних слабких місць, які складно повністю захистити або компенсувати.
Зокрема, йдеться про можливість впливу навіть на центральні управлінські райони, де удари мають передусім психологічний ефект і показують наскільки їхні системи безпеки вразливі. Ба більше, він звернув увагу на енергетичний сектор Росії — величезну мережу нафтогазових об’єктів, які через свою масштабність просто неможливо повністю прикрити, тому вони і залишаються постійною мішенню.
Ще одним чутливим напрямком він називає Крим, де складні географічні умови ускладнюють побудову стійкої оборони. За його словами, там працює виснажувальна логіка: спочатку вибиваються елементи протиповітряної оборони, після чого російська сторона змушена терміново перекидати нові сили, які знову потрапляють під удари, що поступово знижує загальний оборонний потенціал.
Раніше Фокус писав, що Росія значно розширила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Зокрема, було зведено спеціалізовані вежі для розміщення зенітно-ракетних комплексів "Панцир-С1". Так, з травня по вересень 2025 року навколо столиці РФ було зведено приблизно 43 нові вежі.
Також повідомлялося, що навесні біля резиденції глави Кремля на Валдаї було побудовано сім нових точок для систем протиповітряної оборони малої дальності "Панцир". В цілому, загальна кількість розміщених комплексів досягла вже 27 штук.