Дамби, АЕС і газосховища під загрозою: Польща та країни Балтії готуються до можливих атак РФ

Як пише видання Reuters, найбільше занепокоєння зараз викликає безпека енергетичної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про дамби, електростанції, газові сховища, LNG-термінали та інші об’єкти, пошкодження яких може мати наслідки для цілих регіонів.

У Литві вже почали посилювати охорону таких об’єктів. Зокрема, додатковий захист, зокрема, отримали термінал для приймання скрапленого газу, термінал нафтопродуктів, енергетичне з’єднання з Польщею та Круоніська гідроелектростанція.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас розповів, що влада отримує відповідну інформацію від розвідки та враховує її під час підготовки до можливих загроз. За його словами, країна готова захищати критичну інфраструктуру, якщо виникне така потреба.

"Ми не наївні, ми бачимо інформацію, ми читаємо між рядків і робимо свою домашню роботу", – сказав Каунас Reuters.

Латвія, своєю чергою, також посилила охорону важливих об’єктів. Серед них – дамба на Даугаві неподалік Риги та підземне газове сховище в Інчукалнсі.

Ба більше, на думку прем’єр-міністра Латвії Андріса Кульбергса, ризик гібридної загрози для країни став вищим, ніж раніше. Влада, як зазначив він, відповідно реагує на ситуацію.

За інформацією одного з представників розвідки країн Балтії, Москва може розглядати сценарій із використанням дронів українського виробництва. У такому разі під ударом можуть опинитися об’єкти в Росії, Польщі або країнах Балтії. Зокрема, рішення про проведення такої операції може ухвалити сам Володимир Путін, хоч у розвідці не стверджують, що подібна атака обов’язково відбудеться.

Втім, найбільше занепокоєння викликають можливі наслідки такої провокації. Якщо Росія спробує видати атаку за українську, країнам НАТО доведеться спочатку встановити, хто насправді стоїть за ударом, а вже потім вирішувати, як на нього реагувати.

Один із представників регіональних структур зазначив, що країни Балтії справді отримують попередження від розвідок союзників. Водночас, за його словами, сказати, коли саме може статися можлива атака, зараз неможливо.

Варто зауважити, що ще в травні Москва звинуватила країни Балтії в тому, що вони нібито можуть дозволити Україні завдавати ударів по Росії зі своєї території. Тоді ж Кремль заявив про можливість відповіді. Натомість Литва, Латвія та Естонія ці звинувачення відкинули.

І саме через подібні погрози Кремля у країнах побоюються, що Росія може сама організувати атаку, пов’язати її з Україною, а потім використати цей інцидент як привід для подальших дій.

Та все ж у колах диктатора такі припущення заперечують, і, як сказав речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков — повідомлення про можливі таємні російські операції є "страшилками". За його словами, Захід використовує подібні заяви, щоб виправдати посилення військової активності.

Тим часом Польща також готується до можливих проблем із постачанням газу. За даними Reuters, компанія Orlen перевіряє альтернативні маршрути на випадок, якщо основні шляхи імпорту будуть пошкоджені або перестануть працювати. Оператор Gaz-System, своєю чергою, посилив увагу до безпеки газової інфраструктури.

Під посиленим контролем перебуває і проєкт першої польської атомної електростанції. Компанія Polskie Elektrownie Jądrowe повідомила про появу підроблених документів, пов’язаних із будівництвом АЕС. За попередньою оцінкою, їхнє походження може бути пов’язане з територією на схід від Польщі. Наразі цю ситуацію перевіряють правоохоронці та спеціальні служби, а також оцінюють можливий ризик саботажу.

Окремо Польща посилила охорону енергетичного сполучення з Україною. Відповідні заходи діють із липня. Для України ця інфраструктура важлива, адже допомагає підтримувати роботу енергосистеми після російських атак.

На тлі цього в Європі продовжують фіксувати підозрілі випадки з безпілотниками. Минулого тижня біля аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині виявили дрон із вибухівкою. Міністр внутрішніх справ країни Александер Добріндт назвав інцидент гібридною атакою, однак не став називати винних. А от Росія свою причетність заперечила.

Директор польського Центру східних досліджень Войцех Конончук вважає, що російські звинувачення на адресу країн Балтії можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії. На його думку, Москва може таким чином створювати підґрунтя для можливих атак і водночас посилювати тиск на європейські країни.

Як зазначив експерт, Росія може розраховувати на те, що нові загрози створять додаткову напругу в Європі. У разі атаки союзникам НАТО доведеться не лише встановити, хто за нею стоїть, а й домовитися про спільну відповідь.

Раніше ISW писав, що Росія може готувати провокації проти країн НАТО, зокрема Польщі, країн Балтії, Фінляндії та Румунії, використовуючи для цього захоплені українські безпілотники. Аналітики вважають, що такі операції можуть бути частиною російської кампанії зі створення напруження на східному фланзі Альянсу та перевірки його реакції.

Крім того, дипломат і політик Роман Безсмертний розповідав, що Білорусь готують як плацдарм для можливих військових операцій проти країн Балтії, Скандинавії та Британських островів.