МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Закордон не завжди рятує від мобілізації: де українців можуть змусити служити в армії

НАТО
Бійці НАТО | Фото: NATO

Сам статус тимчасового захисту не робить українця військовозобов'язаним в іншій європейській країні, але правила в різних державах відрізняються. Є країна, де закон за певних умов допускає військовий обов'язок навіть для іноземців.

Про це йдеться в матеріалі Relocate.to, де розглянули законодавство кількох європейських країн. Видання аналізує сценарій, за якого війна виходить за межі України й до неї безпосередньо залучені інші держави.

У більшості перевірених країн військова повинність прив'язана до громадянства. Однак іноземець у разі війни не завжди залишається лише цивільним спостерігачем: закони низки держав передбачають цивільну оборону чи обов'язкову роботу. Автори радять розрізняти три поняття: призов до армії (служба у збройних силах), військовий облік (внесення даних людини до системи, що ще не означає призову) і цивільну чи трудову повинність (невійськова робота, потрібна державі під час війни).

Видео дня

Норвегія: виняток серед перевірених країн

Норвегія, за оцінкою видання, єдина з перевірених країн, де військовий обов'язок прямо допускається для іноземців. Згідно із законом про оборону, його можуть покласти на іноземця, який має сталий зв'язок із країною, якщо міжнародна угода з державою його громадянства не передбачає іншого. Від служби звільняють тих, чия країна перебуває у війні з Норвегією. Для українців у такому сценарії цей виняток не спрацьовуватиме.

Це не означає, що кожного українця з тимчасовим захистом можуть забрати до війська. Ключовий критерій — припущення, що людина оселиться в Норвегії постійно або надовго. Іноземцю також не можуть призначити військовий обов'язок, якщо через це він стане особою без громадянства. Для іноземців діють обмеження щодо офіцерських і сержантських звань.

Окремо Норвегія має цивільну оборону (Sivilforsvaret). До неї можуть залучати чоловіків і жінок від 18 до 55 років, зокрема іноземців, які живуть у країні. За даними видання, це не військова служба, і без згоди людини її не можуть відправити виконувати таку службу за межі Норвегії.

Швеція, Фінляндія й Естонія: цивільні обов'язки

У Швеції "обов'язок тотальної оборони" поширюється на всіх мешканців від початку року, коли їм виповнюється 16 років, до кінця року, коли виповнюється 70. Військову повинність у збройних силах несуть лише громадяни, але іноземців може стосуватися цивільна служба або трудова повинність, наприклад у рятувальних службах чи енергетиці.

У Фінляндії військовий обов'язок також пов'язаний із громадянством. Проте люди віком від 18 до 67 років, які живуть у країні, можуть виконувати завдання цивільної оборони: рятувальні роботи, першу допомогу, розчищення територій. Трудова повинність можлива, якщо добровільних ресурсів недостатньо.

В Естонії трудову повинність можуть застосовувати до всіх, хто постійно живе в країні, під час підвищеної оборонної готовності, воєнного стану чи мобілізації. Працівникам критичної інфраструктури уряд за потреби може обмежити виїзд із країни.

Де проживання не створює військового обов'язку

У Польщі, Німеччині та Литві військова повинність прив'язана до громадянства. Наявність PESEL UKR, тимчасового захисту, посвідки чи німецького §24 сама по собі не робить українця військовозобов'язаним. У США, за даними видання, проживання також не створює такого обов'язку, але для багатьох чоловіків віком 18–25 років обов'язкова реєстрація в Selective Service. Після отримання нового громадянства ситуація може змінитися.

Обов'язки перед Україною

Видання нагадує, що закордонний статус не скасовує обов'язків перед Україною. Українське громадянство, військовий облік і мобілізаційні обов'язки регулює українське законодавство, а проживання за кордоном чи тимчасовий захист їх автоматично не припиняють.

Раніше повідомлялося, що всі ТЦК отримали детальну інструкцію про порядок взаємодії під час прийняття військовозобов'язаних на службу. За її невиконання передбачено покарання.

Також в Україні пропонують нову підставу для демобілізації. Військові з педагогічною освітою змогли б звільнитися після п'яти років безперервної служби за умови повернення до роботи в закладах освіти.