Вашингтон висунув Україні ультиматум через нові атаки на російські НПЗ, — WP

Представники розвідувальних органів та дипломатичних кіл США звернулися до Посольства України у Вашингтоні з жорстким застереженням: у разі продовження чи нових атак на об’єкти російської енергетичної інфраструктури та нафтопереробні заводи американська сторона негайно припинить надавати Києву розвідувальну інформацію. Про це 14 жовтня повідомило видання The Washington Post із посиланням на власні джерела серед американських та українських посадовців.

За даними журналістів, попередження пролунали в понеділок, 12 жовтня. Застереження з боку Вашингтона мали неформальний, але вкрай інтенсивний і масштабний характер.

"Попередження були настільки масовими, що дзвінки надходили всім, у кого прізвище звучало по-українськи", — цитує WP співрозмовника, обізнаного з перебігом контактів.

Водночас, за інформацією видання, США не припинили обмін розвідувальними даними повністю. Однак загроза такого кроку залишається.

Президент США Дональд Трамп, зі свого боку, заявив журналістам у вівторок, 13 жовтня, що Вашингтон продовжує передавати Україні розвідувальну інформацію.

"Ми допомагаємо їм і ділимося розвідданими. Ми хочемо, щоб війна закінчилася", — сказав Трамп.

Позиція Вашингтона

Як зазначає The Washington Post, причиною жорсткої реакції Вашингтона стали занепокоєння щодо можливого коливання світових цін на пальне та ризики подальшої ескалації. Американська влада прагне знизити вартість пального напередодні проміжних виборів до Конгресу, які мають відбутися в листопаді. Чиновники США вважають, що успішні атаки українських безпілотників на НПЗ та нафтобази в РФ чинять тиск на глобальні ринки нафтопродуктів.

Водночас українські посадовці наголошують, що удари по російській енергетичній інфраструктурі є прямим і законним відповідним кроком на систематичні обстріли з боку Росії, яка намагається зруйнувати українську енергосистему. Так, президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що коливання цін на дизель та нафту пов'язані з глобальними геополітичними чинниками та логістичними блокуваннями у світі, а не лише з діями українських сил оборони.

Реакція Києва

Позиція української сторони залишається послідовною та базується на принципі взаємності. Зокрема, президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Сили оборони України готові утриматися від атак на російські нафтопереробні підприємства лише за умови, що Росія повністю припинить удари по українській енергосистемі та цивільній інфраструктурі. При цьому будь-які кроки з деескалації мають мати дзеркальний характер і підкріплюватися реальними міжнародними гарантіями безпеки.

Окремо ситуація загострилася після російських ракетних ударів по Україні, зокрема по Києву, коли українські посадовці заявляли про відсутність завчасних попереджень від партнерів на початку атак. За інформацією WP, питання можливого обмеження обміну розвідданими стало одним із чинників, які спричинили плутанину навколо того, чи продовжують США передавати Україні інформацію про загрози. Водночас українські військові повідомляли, що під час наступних хвиль атак попередження від партнерів надходили.

Нагадаємо, народний депутат Олексій Гончаренко закликав українців утриматися від публічної критики президента США Дональда Трампа та його партії напередодні виборів. Він наголосив, що Україна залежить від американської допомоги, зокрема розвідувальних даних, фінансової підтримки та супутникового зв’язку Starlink. На думку нардепа, Києву варто шукати компроміс із Вашингтоном і не покладати надмірних сподівань на можливі зміни в американській політиці після виборів.

Також Фокус раніше писав, що третій президент України Віктор Ющенко звернувся до Дональда Трампа з відкритим листом, закликавши США не йти на поступки Кремлю та не підтримувати торгівлю з Росією.

"Кожен долар від цього дизелю — це куплена ракета, яка завтра прилетить у наші хати", — наголосив Ющенко, нагадавши американському лідеру про зобов’язання США перед Україною за Будапештським меморандумом.