Польща скоро перестане платити допомогу українським біженцям, — Rzeczpospolita

З 1 липня польський уряд більше не платитиме 40 злотих (277 грн за офіційним курсом) за кожного біженця, які виділяють на харчування та проживання українців у Польщі, повідомив заступник голови МВС та адміністрації та представник уряду у справах біженців Павло Боссернакер. Про це пише польська газета "Rzeczpospolita".

"Ми переконані, що багато людей у Польщі здатні стати незалежними та адаптуватися", — сказав він.

Проте, для деяких категорій українських біженців пільги збережуть, зокрема, на це можуть розраховувати інваліди, вагітні жінки або багатодітні сім'ї. Уряд у спеціальному акті про допомогу біженцям з України спочатку гарантував надавати допомогу на перші 60 днів. Місяць тому термін продовжили ще на 60 днів.

Що українцям пропонують замість допомоги

"Ми виплачуємо величезні гроші соціальним фондам — від 300 злотих (понад 2 тис. грн) на кожного біженця до понад 500 злотих (понад 3,4 тис. грн) на кожну дитину та іншу соціальну допомогу. Крім того, ми бачимо, що багато хто українці шукають роботу і знаходять її. Ми хочемо стимулювати решту до активності. Чотири місяці повного захисту — це, на наш погляд, достатній термін", — говорить на умовах анонімності високопоставлений член керівної партії "Право та справедливість".

Скільки вже витратила Польща на допомогу біженцям

За рішенням уряду стоять гроші. Сілезьке воєводство, отримавши заявки на отримання допомоги від 115 тис. українців, оцінило поточні витрати на утримання біженців у 190 млн злотих (понад 12,4 млрд грн), з яких виплата 40 злотих на особу на день склала 160 млн злотих (понад 1,1 млрд грн). Влада Нижньої Сілезії оцінює витрати у 64,5 млн злотих (понад 440 млн грн), а Підкарпатське воєводство — у 35,5 млн злотих (понад 245 млн грн).

Станом на 17 травня 2022 року по всій країні подано понад 190 тис. заяв. Витрати становлять понад 821 млн злотих (понад 5,6 млрд грн), повідомили Rzeczpospolita у МВС.

Скільки українців знайшли роботу

"Ми тільки розпочинаємо широкий спектр заходів, спрямованих на активізацію українців у працевлаштуванні. Вже 14 тис. з них, зокрема 11 тис. жінок, знайшли легальну роботу в нашому регіоні. Ми чекаємо на спеціальний акт, який допоможе фінансувати навчання польській мові та курси підвищення кваліфікації, що, безумовно, допоможе вам знайти своє місце на ринку праці", — пояснює Аліна Кухаржевська, прессекретарка Сілезького воєводи.

"Стати незалежними за місяць для багатьох нереально, — каже Ян Голба, мер Мушини. — Перехідний період має бути довшим, мінімум два місяці".

Зараз в Мушині знаходиться 400 біженців з початкових 1,3 тис. Більшість розселили в інших регіонах Польщі й по всьому світу.

"Їх цих 400 поки роботу знайшли 60 осіб. Ми найняли лікаря, дантиста, медсестер і помічниць на кухні. Хто хоче працювати, той знайде роботу. А хто не хоче, того ніщо не змусить, — розповів Голба журналістам Rzeczpospolita. — Якщо уряд не платитиме по 40 злотих на людину, багато хто з них, ймовірно, не зможе з цим впоратися".

Що робитимуть українці, які залишилися без допомоги

Петро Длугош, професор Педагогічного університету у Кракові, який вивчав життя українців у Польщі, вважає, що рішення уряду не повинно викликати суперечки.

"Можливо, уряд провів ретельне дослідження і просто усвідомив, що більшість біженців все одно займаються своїми справами, — зазначає він. — Можливо, це рішення певною мірою показує, що підтримка закінчується і настав час повертатися в Україну".

На думку професора, це рішення також може бути спробою покласти край зловживанням, які могли виникнути у сфері надання допомоги біженцям.

Длугош навів слова українських соціологів про те, що багато українців повернуться додому, коли перестануть отримувати фінансову допомогу в країнах, що їм дали притулок.

"Якщо ця молода та динамічна група з високим людським капіталом не повернеться, українцям буде складно створити сильну та сучасну державу", — зазначає він.

Нагадаємо, Фокус з'ясував, яку зарплату одержують українські біженці в Польщі, які змогли знайти роботу. За даними місцевого фінансового ресурсу, 39% компаній пропонують українцям від 19,7 до 24,9 злотих брутто на годину. Тобто за місяць без вирахування податків співробітнику нарахують в еквіваленті близько 685-865 євро, а на руки видадуть на 28% менше.

Наприкінці травня стало відомо про те, що в Болгарії українських біженців виселяють із комфортабельних готелів на Чорноморському узбережжі, оскільки країна скорочує державні дотації. Крім того, в Болгарії розпочинається туристичний сезон.