У Росії суворіше каратимуть за "перехід на бік ворога" та шпигунство
У Держдумі активно підлаштовують російське законодавство до реалій війни, пропонуючи жорсткіше карати перебіжчиків.
У середині червня депутати Державної думи РФ у першому читанні схвалили поправки до кількох статей Кримінального кодексу, метою яких є "захист національних інтересів", повідомляє РБК. Законопроєкт пропонує карати участь росіян у війні "в цілях, які суперечать інтересам РФ", 20 роками в'язниці, а "перехід на бік супротивника" прирівнювати до держзради. Також пропонують посилити покарання на найманство. Найманців збираються карати тюремним терміном від 7 до 15 років, а вербувальників — від 12 до 18 років. Раніше закон передбачав для найманців позбавлення волі терміном від 3 до 7 років.
Також проєкт закону пропонує прирівняти до шпигунства передавання, збирання, викрадення або зберігання "з метою передавання противнику" відомостей, які "можуть бути використані проти збройних сил РФ". Тобто, шпигуном можуть визнати, наприклад, автора розміщеного в мережі відеоролика, який зафіксував пересування військової техніки.
За даними РБК, тепер у законопроєкт внесли нові поправки, які вже схвалив Комітет Думи з державного будівництва та законодавства. Росіянам, допущеним до держтаємниці, загрожуватиме до 7 років в'язниці за виїзд за кордон. Такий же термін дають за пересилання за кордон носіїв із даними, що містять держтаємницю.
За "пропаганду, демонстрування, а також виготовлення і розповсюдження нацистської символіки" хочуть карати термінами до чотирьох років позбавлення волі. А "злісне порушення правил захисту стійкості інтернету" каратиметься трьома роками в'язниці.
Як у Держдумі змінюють закони під час війни
Російські законодавці дедалі частіше змушені реагувати на реалії, з якими зіткнулася їхня країна після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Через брак особового складу на українських фронтах Комітет Державної думи РФ з оборони підготував поправки до статті 34 закону "Про військовий обов'язок і військову службу". Законопроєкт пропонує дозволити випускникам російських шкіл одразу ж після випуску укладати контракти зі збройними силами. Єдине обмеження — вік: на момент підписання контракту претенденту має виповнитись 18 років. Зараз російські закони припускають, що контрактником можна стати лише після призову на термінову службу, де потрібно відслужити не менше трьох місяців.
Ініціатива посилити покарання за "перехід на бік противника" мабуть пов'язана з появою у складі Збройних сил України легіону "Свобода Росії", в якому служать росіяни, які здалися у полон, і добровольці з РФ.
Раніше повідомлялося, що до легіону "Свобода Росії" вступив колишній віцепрезидент "Газпромбанку" Ігор Волобуєв. Він закликав росіян переходити на бік Києва, якщо вони хочуть, щоб Росія стала вільною демократичною країною.
Нагадаємо, 11 червня російський президент Володимир Путін підписав закони про невиконання постанов Європейського суду з прав людини. У Держдумі пояснили необхідність ухвалення такого закону тим, що рішення ЄСПЛ прямо суперечили Конституції РФ, цінностям і традиціям росіян. За приклад навели вимогу суду визнати у Росії одностатеві шлюби.