Як навчають дітей у Великій Британії: розрив шаблонів для українців

Візи, отримані українцями у Британії, надають право на безкоштовну освіту, охорону здоров'я, роботу та фінансову допомогу від держави. Вражає швидкість надання місць у школах для дітей, які приїхали з України. Дві програми, за якими українці можуть приїхати до Британії, відкрили у березні, і вже в березні–квітні перші діти пішли в британські школи.

Переважно місця надаються у школах, найближчих до адреси проживання учня. Зазначу, що в британській системі освіти відокремлено початкову та середню школи.

Однак ходять у нього у шкільній формі з портфелем стандартного розміру та виглядають серйозно. І, звичайно, ніякої тихої години та сну там немає. Звичайне собі таке шкільне життя у три роки. Але необов'язково.

А ось у 4 роки у Британії вже обов'язково йти до школи. Так, у першому році обов'язкової школи кожному виповниться п'ять років. Отже, діти 6-7 років, які зараз приїхали з України і які в Україні тільки пішли б до школи, йдуть уже в 2-ий клас у Британії, а фактично у їхніх однолітків це вже третій рік у школі.

Тобто, у початковій школі Великої Британії все просто з визначенням класу. Дітей з України спрямовують за віком. Висока ймовірність, що більшість із них швидко адаптується, заговорить англійською і будуть повністю інтегровані у процес навчання. Але, звичайно, зараз гальмує процес навчання те, що у шість років, на відміну від британських ровесників, вони не вміють читати навіть рідною мовою.

Початкова школа у Великій Британії — це до 6-го класу включно, після чого відбувається перехід у середню.

Середня школа у Великій Британії державна, приватна та селективна (Grammar School). У 7-му класі, тобто в першому в середній школі, учням виповнюється 12 років.

У 10-му класі GCSE (загальний атестат про середню освіту) — це академічна кваліфікація з певних предметів. Список предметів кожен учень обирає собі самостійно в 9-му класі. Взагалі, самостійність учня — це одна з головних рис британської системи освіти.

Побачила сьогодні такий коментар одного батька:

"Маю можливість порівняти. Ще до війни у мене дитина навчалася в українській школі, а потім — у британській. У британській школі рівень освіти вищий, там глибше розглядаються всі предмети, більш наближені до практики. Єдиний момент, який слабший порівняно з українською програмою, це математика, але навіть не слабша, а інша система, де цей предмет більш глибоко вивчається у старшій школі, і діти успішно все наздоганяють. До того ж стосунки між викладачами та дітьми не порівняти. Єдиний момент, який відрізняється від нашого формату освіти й іноді ускладнює навчання дітей, які потребують більшого контролю, це відстороненість батьків від процесу навчання. Фактично без ініціативи дитини батьки не можуть орієнтуватися і бачать тільки результат". Розумію, наскільки холодний душ для багатьох мам те, що вони відстороняться від процесу навчання, віддавши дітей у британські школи.

Відчуваючи розгубленість від втрати контролю за процесом навчання як останнім форпостом, деякі мами будуть використовувати українську онлайн-школу, де можна буде контролювати та перевіряти.

Не всі з них запитають своїх дітей, чи вони хочуть дві школи одночасно. І головне — навіщо така подвійна школа? Оскільки кваліфікації британських вчителів вистачить, щоб дати українським дітям знання. Їм розкажуть те саме, що 138-ми британським Нобелівським лауреатам, і дадуть можливість вступити до тих же університетів, де ті здобули освіту.

І тут постає питання: чи захочуть діти повертатися в Україну?

Переважна більшість не повернеться. Можливо, це один з аргументів мам, які вже повернули своїх дітей в Україну. Ті, хто залишився, здобули мінімум дві маленькі перемоги. Першу — коли змогли виїхати та віддати дітей до шкіл. Другу, коли не забрали їх і не поїхали назад.

І на цьому полі залишилася лише одна маленька перешкода — спокійно віддати процес навчання у руки місцевої школи, розслабитися та отримувати задоволення від такого стану речей у навчальному процесі.

Джерело

Важливо

Шантаж Орбана. Як Угорщина вимагає зняти санкції з російських олігархів