За "державну зраду": у Білорусі судитимуть офіцера, який не підтримував війну РФ проти України

У Білорусі за "державну зраду" судитимуть підполковника Збройних сил республіки Антона Черамних, який не підтримував війну РФ проти України. Про це повідомив білоруський правозахисний центр "Вясна".

Наразі Черамних перебуває у СІЗО, а 15 лютого він постане перед судом у Мінську. Слухання проходитимуть у закритому режимі.

Обставини справи Черамних — що відомо правозахисникам

40-річний Антон Черамних, як повідомляє "Вясна", був заступником командира 310-ї артилерійської групи з ідеологічної роботи 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади.

Ще у 2023 році видання "Зеркало" опублікувало матеріал, в якому журналісти з посиланням на колег Черамних розповіли, що підполковник у 2020 році на президентських виборах підтримував альтернативного кандидата, а після придушення протестів планував піти з армії.

"Своєї позиції з приводу війни він не приховував. Розповідав, що не хотів переказувати солдатам проросійські тези пропаганди, бо знав, що це неправда. Війну в Україні Антон взагалі приймав дуже близько до серця, тому що бував у Києві", — сказав один із колег офіцера.

Затриманий підполковник — спадковий військовий. Його батько, Олег Черемних, служив в Афганістані та користувався повагою серед білоруських "афганців". Тож Антон пішов стопами батька: 2000 року вступив до Військової академії на загальновійськовий факультет, закінчив його за спеціальністю "морально-психологічне забезпечення військової діяльності".

За інформацією правозахисників, Черамних заарештували ще 6 січня. Подробиць вони не знаюь, лише відоми статті, за якими судитимуть підполковника.

"Щодо державної зради, то на 100% впевнений, що Антон з жодною іноземною розвідкою не співпрацював. Можливо, підставою для звинувачень стали якісь розмови чи листування у соцмережах чи месенджерах", — розмірковують колеги офіцера.

Яке покарання може загрожувати Антону Черамних

Як зазначається в інформації "Вясни", білоруському офіцеру загрожує від 10 до 20 років позбавлення волі — йому інкримінують "державну зраду особи, на яку поширюється статус військовослужбовця" (ч. 2 ст. 356 Кримінального кодексу Білорусі) та "розпалювання іншої соціальної ворожнечі" (ч. 3 ст. 130 ККБ).

Нагадаємо, що з 25 березня 2023 року у Білорусі можуть страчувати за держзраду. Відповідний закон, який передбачає смертну кару для чиновників і військових за "державну зраду", був опублікований у ніч проти 14 березня торік після того, як його підписав самопроголошений очільник країни Олександр Лукашенко.

Крім того, з травня 2022 року у Білорусі запроваджено смертну кару за "замах на теракт". Білорусь — єдина країна Європи, де смертна кара застосовується як міра покарання на законодавчому рівні.

Проте зазначимо, що Антону Черамних смертна кара не загрожує, оскільки закон застосовується на момент скоєння злочину, а не на момент затримання, пред'явлення обвинувачення або вироку.

Важливо

Білорусь перекинула ешелон із бойовою технікою біля кордону з Україною: до чого готуються ЗС РБ

30 січня у Міноборони України повідомили, що білоруські військові встановили блокпости біля українського кордону. Також Білорусь залучила особовий склад ССО на цьому напрямку.

26 січня засновник ініціативи білоруських силовиків проти Лукашенка BYPOL Олександр Азаров заявив, що білоруська армія готова до вторгнення в Україну, проте військові не хочуть брати участь у воєнних діях.