Жорсткі затримання та водомети в Тбілісі: у Грузії протестують проти закону про "іноагентів" (відео)
У столиці Грузії тривають масові протести. Біля парламенту почалися затримання мітингувальників.
Грузинський парламент ухвалив у третьому й остаточному читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". У країні тривають багатотисячні протести. Біля будівлі парламенту почалися затримання. Фокус зібрав усе, що відомо наразі про те, що відбувається в Тбілісі.
Ухвалення закону "про іноагентів", як його називають у соцмережах, викликало шалений протест тих, хто зібрався біля стін парламенту. Мітингувальники спробували прорватися в будівлю, але її заздалегідь оточили залізним парканом.
Законопроєкт у третьому читанні підтримали 84 депутати. 30 проголосували проти.
До парламенту Грузії, який розташований на проспекті Шота Руставелі, стягнули сотні спецпризначенців і поліцейських, а також техніку для розгону протестів. У грузинському МВС уже заявили, що "акція на проспекті Руставелі набула насильницького характеру".
Поліцейські через гучномовці вимагають від присутніх покинути територію біля парламенту, інакше будуть застосовані спецзасоби та водомети. Повідомляють про жорстокі затримання.
У самому парламенті сталося кілька сутичок між депутатами керівної партії "Грузинська мрія" та представниками опозиції. Представник опозиції зі сцени на проспекті Руставелі закликає виходити на мітинги, передає видання Paper Kartuli.
"Нам зараз потрібен народний загальний страйк. Виходьте, люди, а то ми прокинемося в Росії", — цитує видання спікера опозиції. Місцеві ЗМІ передають, що поліція затримує протестувальників і заводить їх у двір парламенту. Скільки саме людей затримано — невідомо. МВС не публікує офіційних даних. Наразі площа перед парламентом порожня — протестувальників відтіснили від парламенту.
Що таке "закон про іноагентів", ухвалений у Грузії?
Законопроєкт, або як його в соцмережах називають "закон про іноагентів", ухвалений у парламенті Грузії, передбачає реєстрацію непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб і засобів масової інформації, що отримують певну суму фінансування (понад 20%) з-за кордону, як "організацій, що здійснюють інтереси іноземної сили".
Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається подібною організацією, має бути зареєстрований у державному реєстрі в однойменній базі даних. У момент реєстрації необхідно буде відобразити отримане фінансування. Організаціям доведеться заповнювати фінансову декларацію щорічно. Законопроєкт наділяє Мін'юст повноваженнями виявляти подібні організації. Ухилення від реєстрації тягне за собою штраф. Представники "Грузинської мрії" заявляють, що закон потрібен, аби забезпечити прозорість фінансування неурядового сектора.
Чому почалися протести в Грузії?
Противники закону вбачають у ньому загрозу свободі слова та громадянському суспільству. А також євроінтеграції Грузії, яка набула статусу кандидата на вступ до ЄС лише пів року тому.
На акціях протесту, які тривають останній місяць, мітингувальники скандують гасло "Так — Європі. Ні — російському закону".
Реакція Заходу
Європейські політики нанесли до Грузії кілька візитів. Також приїжджав помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії, координатор США з питань санкційної політики Джеймс О'Браєн.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе сказав, що засновник керівної партії, мільярдер Бідзіна Іванішвілі відмовився від зустрічі з О'Браєном, як раніше відмовлявся зустрічатися з іншими іноземними дипломатами та політиками.
Президентка Саломе Зурабішвілі, якій у керівній партії вже намагалися оголосити імпічмент, заявила, що накладе вето на скандальний законопроєкт.
Раніше голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі сказав, що відхилив прохання про зустріч із головами парламентських комітетів кількох європейських країн 13-14 травня. За його словами, "радикальна опозиція" може розцінити такий візит як заохочення своїх "радикальних дій".
Європейські лідери та лідери США вже відреагували на скандальний законопроєкт. Міністр закордонних справ Данії Ларс Локе Расмуссен зазначив, що він "суперечить європейським цінностям". А американський сенатор Джим Ріш заявив, що, ухваливши закон, грузинський уряд "чітко показав, що його не цікавить європейське майбутнє".
"Це масштабний ляпас в обличчя 80% грузинів, які хочуть приєднатися до Євросоюзу", — заявив сенатор.
Нагадаємо, раніше Фокус публікував думку політологині Лори Торнтон про те, що потрібно робити Заходу, аби "Путін не отримав ще одного зовнішнього союзника".