Розширення впливу: Китай пропонує Африці 51 млрд доларів і мільйон робочих місць

Китай хоче вкладати в Африку гроші. Причому це стосується майже всієї Африки. Про це Сі Цзіньпін заявив делегатам із понад 50 африканських країн, які зібралися в Пекіні на трирічному саміті Форуму зі співробітництва між Китаєм та Африкою. Про це пише Reuters.

Сі Цзіньпін пообіцяв посилити підтримку Китаю обтяженої боргами Африки, виділивши фінансування в розмірі майже 51 мільярда доларів упродовж трьох років, підтримавши більше інфраструктурних проєктів і створивши щонайменше 1 мільйон робочих місць.

Китай готовий активізувати співпрацю з Африкою у сфері промисловості, сільського господарства, інфраструктури, торгівлі та інвестицій, заявив Сі Цзіньпін.

"На Китай і Африку припадає третина населення світу. Без нашої модернізації не буде глобальної модернізації", — повідомив Сі.

Китай, найбільший у світі двосторонній кредитор, пообіцяв реалізувати втричі більше інфраструктурних проєктів у багатій на ресурси Африці, попри те, що Сі Цзіньпін відкрито віддає перевагу "маленьким і красивим" схемам, що ґрунтуються на продажі передових і екологічно чистих технологій, у які китайські компанії вклали значні кошти.

Китайський лідер виділив 360 мільярдів юанів (50,70 мільярдів доларів США) як фінансову допомогу протягом трьох років, але уточнив, що 210 мільярд юанів буде виділено через кредитні лінії та частину у вигляді нових інвестицій з боку китайських компаній.

Менші суми будуть надані в межах військової допомоги та інших проєктів.

На саміті Китай-Африка в Дакарі 2021 року Китай пообіцяв щонайменше 10 мільярдів доларів інвестицій і стільки ж кредитних ліній. Цього разу фінансова допомога буде в юанях, що, мабуть, є спробою подальшої інтернаціоналізації китайського юаня.

Після церемонії відкриття делегати ухвалили Пекінську декларацію про побудову "спільного майбутнього в нову епоху", а також Пекінський план дій на 2025-2027 роки, повідомили китайські державні ЗМІ.

Сі Цзіньпін також закликав до створення мережі сухопутних і морських сполучень між Китаєм і Африкою та скоординованого розвитку, наполегливо закликавши китайських підрядників повернутися на континент тепер, коли обмеження, які запроваджено через COVID-19, та які заважали реалізації проєктів, було знято.

У своїй промові він не згадав про борги, попри те, що Пекін є найбільшим двостороннім кредитором багатьох африканських держав, але План дій містив умови відстрочки погашення і закликав до створення африканського рейтингового агентства.

Африканські кредитні угоди різняться від країни до країни. Держави Перської затоки, такі як Саудівська Аравія давали кредити. А такі як Кенія, мають багато кредиторів, включно з європейськими країнами. Існують також борги перед багатосторонніми організаціями, такими як Світовий банк і приватні власники облігацій.

Форум намічає трирічну програму для Китаю і всіх африканських держав, за винятком маленького королівства Есватіні (колишнє Королівство Свазіленд) у Південній Африці, яке зберігає зв'язки з Тайванем.

Сі Цзіньпін заявив, що на додаток до 30 проєктів зі створення інфраструктурних зв'язків Китай готовий запустити 30 проєктів у галузі чистої енергії в Африці, запропонувавши співпрацю в галузі ядерних технологій і розв'язання проблеми дефіциту електроенергії, який затримує зусилля з індустріалізації.

Однак на форумі 2021 року в Дакарі він не підтвердив своєї обіцянки азіатському гігантові закупити африканські товари на суму 300 мільярдів доларів, пообіцявши лише в односторонньому порядку розширити доступ на ринок, що, найімовірніше, нездійсненно, через правила Пекіна щодо санітарної перевірки підприємств.

Нагадаємо, принаймні в трьох державах Африки — Малі, Буркіна-Фасо та Нігері — сильний вплив Росії. Раніше тамтешнім хунтам допомагали найманці ПВК "Вагнер", тепер — "Африканський корпус". Тепер, коли Пекін виклав карти на стіл, неясно, яка сфера впливу залишиться за РФ.