"Не втручаються", але дають зброю та блокують зв'язок: як РФ придушує протести в Ірані, — ЗМІ
Журналісти видання Foreign Policy впевнені, що Росія допомагає іранській владі стримувати масові протести. Хоч влада РФ не "втручається відкрито", вона послідовно посилює репресивні можливості режиму, зокрема: постачає озброєння, а також допомагає контролювати інформаційний простір країни.
Як зазначає видання, Росія принципово не розглядає варіант прямого військового втручання в Ірані, однак застосовує іншу, добре відпрацьовану модель — допомагає союзному режиму самостійно придушувати внутрішні заворушення, надаючи необхідні ресурси для цього.
Одним із ключових елементів такої підтримки, як запевняють журналісти, є озброєння. Так, іранські силові структури роками використовують зброю радянського й російського виробництва. Під час попередніх хвиль протестів фіксувалося застосування автоматів типу "Калашников", снайперських гвинтівок "Драгунова", кулеметів ПКМ, а також бронетехніки — танків Т-72 і бронетранспортерів, пристосованих для дій у міських умовах. Частина цієї техніки з часом була модернізована саме для внутрішніх операцій безпеки.
Окрему увагу журналісти звертають нещодавні поставки зброї, наприклад: наприкінці 2025 року Росія передала Ірану партію броньованих автомобілів Spartak MRAP, які розроблялися для тривалих міських операцій і захисту силовиків під час заворушень. На думку автора статті, ці машини мають посилений захист і призначені для використання у складних внутрішніх сценаріях.
Ба більше, крім зброї, за інформацією Foreign Policy, Іран отримував від Росії транспортні гелікоптери Мі-17, які використовувалися для швидкого перекидання підрозділів сил безпеки та контролю ситуації під час масових протестів.
Втім, вирішальним напрямком співпраці стала сфера контролю інформації. Відтак, під час нинішніх протестів іранська влада заблокувала цивільним мобільний зв’язок і міжнародний доступ, а от державні ресурси, банківські сервіси та офіційні платформи залишила працювати. Припускають, що до таких дій посадовці дійшли , аби позбавити протестувальників можливості скоординуватися.
Як пише Foreign Policy, така схема стала можливою завдяки російській допомозі у створенні систем цифрового контролю. Йдеться про технології глибокої перевірки інтернет-трафіку, які дозволяють владі бачити, якими застосунками користуються люди, виявляти VPN і вибірково обмежувати роботу месенджерів. За їхньою допомогою можна уповільнювати або блокувати саме ті сервіси, через які організовуються протести, не відключаючи зв’язок повністю.
Як Росія допомагає блокувати з'язок в Ірані
У матеріалі зазначається, що до впровадження цих рішень були залучені російські телекомунікаційні постачальники, зокрема компанія Protei. Вони допомагали іранським операторам розгортати системи перехоплення та моніторингу зв’язку, які інтегруються з роботою силових структур. Це дає змогу не лише відстежувати активність у мережі, а й виявляти осередки координації протестів.
Також автор статті додає, що Росія передала Ірану досвід застосування засобів радіоелектронної боротьби. Системи на кшталт "Красуха" та "Мурманськ" можуть використовуватися для ускладнення роботи супутникового зв’язку та GPS. Хоча такі засоби не "вимикають" інтернет повністю, вони знижують стабільність альтернативних каналів зв’язку, зокрема супутникового.
Окрім технічної та військової підтримки, Росія надає Ірану також дипломатичне прикриття. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва може стримувати або заблокувати міжнародні ініціативи щодо посилення тиску на Тегеран і наполягати на тому, що події в країні є її внутрішньою справою, зазначає видання.
Водночас, як зазначає Foreign Policy, можливості Росії у цій кризі залишаються обмеженими. У разі прямої ескалації між Іраном і Сполученими Штатами простір для дій Москви різко звузився б, а приховані механізми підтримки стали б менш ефективними.
За такого розвитку подій Росія, ймовірно, й надалі уникала б відкритого військового втручання, але могла б посилити допомогу іншими способами — активізувати постачання озброєнь, розширити обмін інформацією та політичну підтримку. Водночас навіть ці кроки,на думку автора матеріалу, дали б змогу лише виграти час і не здатні кардинально вплинути на майбутнє іранського режиму.
"Росія робить ставку на те, що багаторівнева, прихована підтримка дозволить утримати іранський режим на плаву достатньо довго, щоб уникнути катастрофічного сценарію. Це прорахована ставка, сформована не стільки впевненістю в репресіях, скільки страхом втратити ще одного партнера. Чи спрацює вона — залишається невідомим. Очевидно лише те, що Москва дедалі гостріше усвідомлює ціну бездіяльності в разі ескалації кризи, навіть попри зростання ризиків глибшого залучення", — йдеться в дописі.
Нагадаємо, що, за інформацією Reuters, військове втручання США в Іран на тлі масових заворушень може відбутися протягом найближчим часом.
Також видання CBS News писало, що щонайменше 12 тисяч людей могли загинути внаслідок протестів в Ірані, а за окремими підрахунками ця цифра може сягати понад 20 тисяч.