Іран готовий передати РФ частину високозбагаченого урану, якого вистачить на 12 бомб, — WSJ
Іран намагається перезавантажити ядерні переговори зі США та пропонує серію нестандартних компромісів — від передачі високозбагаченого урану за кордон до економічної співпраці з Вашингтоном. Втім, ці ідеї поки що не знімають головного протиріччя, оскільки Сполучені Штати вимагають повної ліквідації ядерної програми Тегерана, а не її тимчасового заморожування.
Як йдеться у матеріалі видання The Wall Street Journal, відповідні пропозиції іранська сторона озвучила під час першого раунду непрямих переговорів зі США, що відбулися 6 лютого в Омані.
За даними видання, іранські дипломати заявили про готовність передати частину запасів високозбагаченого урану Росії. Йдеться про матеріал, який є ключовим компонентом для створення ядерної зброї та викликає найбільше занепокоєння у Вашингтоні. За словами американських, іранських і регіональних дипломатів, такий крок міг би частково зняти напругу, однак не вирішує проблему в цілому.
Ситуацію ускладнює те, що значна частина іранських ядерних запасів, за оцінками експертів, могла опинитися під завалами об’єктів, зруйнованих ударами США та Ізраїлю в червні. Попри це, Іран залишається єдиною державою без ядерної зброї, яка змогла збагатити уран до рівня 60% — показника, небезпечно близького до збройового стандарту у 90%.
Окрім передачі урану, Тегеран також натякнув на можливість призупинення збагачення на термін до трьох років. Проте дипломати зауважують, що цей крок радше декларативний: після руйнування ключових ядерних об’єктів Іран і так фактично зупинив процес. До того ж США наполягають не на паузі, а на повному і безповоротному припиненні збагачення.
Серед інших ідей — створення регіонального консорціуму з виробництва паливних пластин зі збагаченого урану. Формально це мало б гарантувати мирний характер програми, однак Іран наполягає на збереженні виробничого циклу всередині країни, що для Вашингтона є неприйнятним.
Паралельно іранська сторона намагається зацікавити США економічними бонусами. Заступник міністра закордонних справ Ірану Хамід Ганбарі заявив про готовність обговорювати спільні бізнес-проєкти у сферах нафти й газу, гірничодобувної промисловості та навіть закупівлю літаків — за умови зняття санкцій. За його словами, угода матиме шанс на довготривалість лише тоді, коли принесе швидкий і відчутний економічний ефект обом сторонам.
У Вашингтоні, однак, ставляться до таких сигналів без ентузіазму. Президент США Дональд Трамп неодноразово наголошував, що його мета — угода, яка повністю позбавить Іран можливості відновити ядерну програму. Він також дав зрозуміти, що у разі провалу переговорів Тегеран зіткнеться з серйозними наслідками, водночас підтвердивши готовність США й надалі брати участь у дипломатичному процесі.
Державний секретар США Марко Рубіо окреслив ще жорсткішу рамку: окрім ядерного питання, Вашингтон прагне обмежити іранську програму балістичних ракет, припинити підтримку регіональних угруповань, зокрема "Хезболла" та "Хамас", а також вплинути на внутрішню політику Тегерана щодо протестувальників.
Додатковий тиск на Білий дім чинить Ізраїль, оскільки прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу наполягає, що будь-яка "велика угода" має включати демонтаж ядерної інфраструктури Ірану та жорсткі обмеження його ракетного потенціалу.
У відповідь Тегеран заявляє, що готовий обговорювати ракетні питання лише у регіональному форматі. За інформацією арабських чиновників, Оман і Катар працюють над скликанням окремого саміту, де планують винести за дужки ядерну тематику та зосередитися на безпекових питаннях.
Експерти наголошують, що після серйозного удару по ядерних можливостях Ірану Вашингтон не бачить причин для масштабного пом’якшення санкцій. Колишній американський переговірник Річард Неф’ю порівняв нинішню модель тиску з підходом до Венесуели, а також зазначив, що Ірану буде складно прийняти угоду без чітких і гарантованих економічних дивідендів.
"Схоже, що Ірану пропонують щось подібне до того, що пропонують Венесуелі: "Здайтеся, і ми не нападемо на вас". Хоча це може бути правильним підходом, Ірану буде важко прийняти це та назвати угодою", — додав він.
Нинішня зустріч у Женеві стала вже другою за останні два тижні після раунду в Омані, який сторони назвали "обнадійливим стартом". Попередні спроби домовитися минулої весни завершилися безрезультатно та переросли у масштабні удари США й Ізраїлю по іранських об’єктах.
До переговорів з американського боку знову долучаться спецпосланник Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які раніше працювали над планом припинення вогню в Газі. Втім, навіть у Вашингтоні визнають, що попри демонстрацію сили та активну дипломатію, шансів на прорив поки небагато.
Нагадаємо, що 17 лютого у Женеві відбулися переговори між Іраном та США, які були спрямовані на вирішення їхньої тривалої ядерної суперечки. Президент США Дональд Трамп заявив, що він буде опосередковано залучений до переговорів у Женеві та що, на його думку, Тегеран хоче укласти угоду.
Також Фокус писав, що Іран запустив ракети в районі Ормузької протоки, заявивши про військові навчання. Водночас експерти вважають це демонстрацією сили на тлі напружених переговорів між Дональд Трамп і Алі Хаменеї, зокрема через ураження макета американського авіаносця.