Трамп запровадить "рейтингову систему" для союзників НАТО: що чекає на "проблемні" країни, — ЗМІ

Як повідомляє Politico, у Білому домі зараз опрацьовують різні сценарії реагування на дії окремих союзників, які не підтримали позицію США під час операції проти Ірану. За даними європейських дипломатів і представника Міністерства оборони США, знайомого з деталями обговорень, у Вашингтоні фактично формується неофіційна система оцінювання країн-членів НАТО. У її основі лежить поділ держав на ті, які демонструють високий рівень залученості до спільної оборони, і ті, чий внесок у Вашингтоні вважають недостатнім. Передбачається, що кожну країну аналізуватимуть за низкою критеріїв, зокрема за рівнем оборонних витрат і участю в міжнародних операціях.

Зокрема, робота над цим підходом активізувалася напередодні візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте до Вашингтона. Паралельно міністр оборони США Піт Хегсет раніше вже озвучував концепцію так званих "зразкових союзників". Вона передбачає, що країни, які суттєво збільшують витрати на оборону та активно підтримують американські ініціативи, отримуватимуть пріоритет у співпраці зі Сполученими Штатами. Натомість держави, які не демонструють достатнього рівня участі, можуть зіткнутися з обмеженням доступу до певних форм військової підтримки або спільних програм.

Водночас конкретні механізми реалізації цієї концепції поки що залишаються невизначеними. Серед можливих варіантів обговорюється перегляд розміщення американських військ у Європі, однак такий крок є складним з логістичної та фінансової точки зору і потребує значних ресурсів. Крім того, він може вплинути на вже сформовану систему безпеки на континенті.

Загалом, у Білому домі не приховують розчарування позицією частини союзників, які не підтримали американські дії на Близькому Сході. Там наголошують, що така поведінка буде врахована у подальших рішеннях щодо співпраці з цими державами.

Та все ж, деякі країни можуть, навпаки, зміцнити свої позиції у відносинах зі США. Зокрема, Польща та Румунія розглядаються як держави, що активно інвестують у оборону та надають інфраструктуру для розміщення американських військових.

Натомість окремі західноєвропейські країни, серед яких Іспанія, Франція та Велика Британія, ризикують опинитися під посиленим політичним тиском через свою більш стриману позицію щодо окремих ініціатив Вашингтона. Водночас держави Балтії зберігають позитивну оцінку з боку США завдяки стабільно високим оборонним витратам і послідовній підтримці політики НАТО.

Однак у самих Сполучених Штатах ця ідея викликає неоднозначну реакцію. До прикладу, частина політиків застерігає, що подібний поділ союзників може підірвати довіру всередині Альянсу та ускладнити координацію спільних дій у сфері безпеки. Крім того, експерти висловлюють сумніви щодо того, чи має адміністрація достатньо ресурсів і політичних можливостей для реалізації настільки масштабної перебудови союзницьких відносин на тлі інших міжнародних викликів.

"Трамп і його команда зайняті спробами вибратися з болота, в яке самі ж зайшли…Ймовірно, адміністрація не має достатньо можливостей, щоб відкрити ще один ворожий фронт з Європою, поки триває війна", — зауважив колишній фінський чиновник, який працював над вступом країни до НАТО у 2023 році Джоел Ліннайнмякі.

Нагадаємо, що прем’єр Британії Кір Стармер сказав, що його дістав "вплив" президента США та російського диктатора на ціни у його країні. За його словами, ціни на енергоносії у Британії "то зростають, то зменшуються" і все це через міжнародні кризи, які спричинили Дональд Трамп і Володимир Путін.

Раніше Фокус писав, що Дональд Трамп під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте висунув країнам Альянсу вимоги щодо ситуації в Ормузькій протоці. Так, 9 квітня він заявив про необхідність швидко визначити конкретні зобов’язання союзників щодо участі в забезпеченні безпеки цього стратегічного регіону. Тоді ж ЗМІ зазначали, що Трамп посилював тиск на країни ЄС і вже почав формувати перелік європейських партнерів НАТО залежно від їхньої позиції щодо підтримки дій США проти Ірану.