Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Епідемія лихоманки Ебола: у Конго хворі розбіглися зі шпиталю, розносячи хворобу

Епідемія Еболи в Конго
Епідемія в Конго поширюється, тому багато хто вважає Еболу прокляттям | Фото: Africa News

У лікарні заявили, що 25 пацієнтів втекли під час двох нападів, що сталися на минулих вихідних. А до цього конголезці напали на морги, щоб викрасти тіла померлих від лихоманки для поховання.

ВООЗ повідомляє про 220 передбачуваних смертельних випадків внаслідок спалаху захворювання, і про те, що співробітники екстрених служб "намагаються надолужити згаяне". Лікарі, які працюють на передовій боротьби з вірусом Ебола в Конго, і зараз відчувають нестачу основних медикаментів і робочих рук, а тепер хвороба поширюється ще швидше, тому що в Конго Еболу часто вважають "прокляттям" і не розуміють, наскільки серйозні симптоми, пише Reuters.

У Конго заражені пацієнти втекли з госпіталю

Згідно з даними африканських центрів із контролю та профілактики захворювань (Africa CDC), до списку країн із високим ризиком занесення та поширення лихоманки Ебола входять 10 держав: Ангола, Бурунді, Замбія, Кенія, Республіка Конго, Руанда, Танзанія, Центрально-Африканська Республіка (ЦАР), Ефіопія, Південний Судан, Замбія. Уже зараз в Уганді підтвердили, що семеро людей захворіли на Еболу.

Відео дня

Наразі повідомляють про три інциденти, що сталися в північно-східній провінції Ітурі, де були зареєстровані перші випадки захворювання на Еболу. Напади на лікарню дозволили втекти більш ніж двом десяткам пацієнтів. На лікарні нападають мирні жителі, розгнівані неможливістю поховати своїх близьких або переконані в тому, що спалах епідемії — це містифікація.

Ці напади нагадують широкомасштабне насильство щодо медичних установ під час спалаху епідемії у східній частині Демократичної Республіки Конго у 2018-2020 роках, унаслідок якого загинуло понад 25 медичних працівників.

Ебола поширюється, бо місцеві вважають хворобу прокляттям і не вірять лікарям

Доктор Річард Локоду, медичний директор Головної реферальної лікарні Монгбвалу, яка зазнала нападу у вихідні, зазначив, що "серед населення спостерігається заперечення існування хвороби", і тому жителі Конго хочуть заволодіти тілами своїх померлих від Еболи родичів для поховання.

Проблема в тому, що тіла жертв лихоманки Ебола залишаються вкрай заразними після смерті, а небезпечні поховання, за яких члени сім'ї поводяться з тілом без належних засобів захисту, є однією з основних причин передачі інфекції.

Відомо, що пацієнти втекли, коли невідомі підпалили намети, встановлені медичною благодійною організацією "Лікарі без кордонів", у яких перебували ізольовані пацієнти.

Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила спалах рідкісного штаму вірусу Ебола Бундібугйо, третій за величиною спалах такого роду за всю історію спостережень, надзвичайною ситуацією у сфері громадської охорони здоров'я міжнародного масштабу.

Глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив у неділю, що наразі в межах спалаху зареєстровано понад 900 передбачуваних випадків захворювання, зокрема 101 підтверджений випадок.

У понеділок Тедрос заявив, що під час нинішнього спалаху лихоманки Ебола зареєстровано 220 передбачуваних смертей і що затримка у виявленні випадків захворювання означає, що зараз рятувальникам доводиться "надолужувати згаяне".

Лихоманка Ебола — що відомо

Головною причиною спалаху 2026 року експерти називають запізнілу реакцію. Перші випадки смерті від лихоманки в Демократичній республіці Конго спочатку прийняли за прокляття і зверталися до шаманів, а не до лікарів.

"Тривога поширювалася в суспільстві повільно, оскільки люди вважали, що страждають від "містичної хвороби", — пояснив міністр охорони здоров'я ДРК Самуель Роджер Камба.

Представник лікарні в місті Рвампаре заявив, що люди були впевнені, ніби на них наклали прокляття місцеві чаклуни за намовлянням вождів. "Після цього смерті стали повторюватися, іноді від трьох до п'яти осіб на день", — сказав він.

На запізнілу реакцію також накладаються чинники спеки, скупченості в селах, містах та антисанітарія.

Ебола — це важке, часто смертельне захворювання у людини.

Відомо, що великі спалахи лихоманки Ебола спричиняють три різні віруси: вірус Ебола, вірус Судан і вірус Бундібугіо, також іноді його називають вірус тайського лісу (раніше Кот-д'Івуар). У 2018 році в Сьєрра-Леоне у кажанів було виявлено шостий вид вірусу Ебола, який отримав назву вірус Бомбалі. Поки невідомо, чи є цей вид патогенним для людини.

Середній показник смертності від лихоманки Ебола становить близько 50%. У минулих спалахах цей показник варіювався від 25 до 90%.

Схвалені вакцини і методи лікування доступні тільки для одного з вірусів (вірусу Ебола), а для інших перебувають на стадії розробки.

Спалах лихоманки Ебола вперше стався 1976 року і супроводжувався двома одночасними спалахами: один спалах був спричинений вірусом Судану в Нзарі, на території сучасного Південного Судану, а інший — вірусом Ебола в Ямбуку, на території сучасної Демократичної Республіки Конго. Останній спалах стався в селі недалеко від річки Ебола, від якої хвороба й отримала свою назву.

Вважається, що кажани родини Pteropodidae є природними носіями ортоеболавірусу. Вірус може потрапити в людську популяцію під час тісного контакту з кров'ю, виділеннями, органами або іншими біологічними рідинами інфікованих тварин, таких як кажани, шимпанзе, горили, мавпи, лісові антилопи або дикобрази, знайдені хворими або мертвими в тропічному лісі.

Зараження вірусом може відбутися від іншої людини під час прямого контакту (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки), через біологічні рідини хворого на лихоманку Ебола або померлого від неї, через предмети або поверхні, забруднені біологічними рідинами.

Люди не можуть передавати хворобу до появи симптомів і залишаються заразними доти, доки в їхній крові міститься вірус.

Похоронні церемонії, що передбачають прямий контакт із тілом померлого, також можуть сприяти поширенню лихоманки Ебола.

Симптоми лихоманки Ебола

Інкубаційний період, або інтервал від моменту зараження до появи симптомів, варіюється від 2 до 21 дня.

Симптоми лихоманки Ебола можуть з'явитися раптово і включають лихоманку, втому, нездужання, м'язові болі, головний біль і біль у горлі. За ними слідують блювота, діарея, болі в животі, висип і симптоми порушення функції нирок і печінки.

Незважаючи на поширену думку про те, що кровотеча є поширеним симптомом, вона трапляється рідше і може виникнути на пізніших стадіях захворювання. Вплив на центральну нервову систему може призвести до сплутаності свідомості, дратівливості та агресії.

Нагадаємо, торік, коли в Конго сталося загострення війни, Червоний хрест попереджав, що на волю можуть "вирватися" смертельні віруси, бо повстанці з руху "М23", яких підтримує Руанда, розгромили лабораторії Національного біомедичного дослідницького інституту.

Водночас у ВООЗ попередили, що вакцина від штаму Бундібугіо, який спричинив новий спалах лихоманки Ебола в Уганді та Демократичній республіці Конго, буде готова не раніше ніж через шість-дев'ять місяців.