Китай будує масштабну мережу ядерної оборони: у пустелі з'явилися десятки військових об'єктів (фото)
Китай у віддалених пустельних районах країни розгорнув масштабне будівництво військової інфраструктури, яке, за оцінками аналітиків, може бути спрямоване на посилення стійкості ядерних сил країни. Йдеться про мережу нових пускових майданчиків, укріплених об’єктів і вузлів зв’язку поблизу районів розміщення міжконтинентальних ракетних шахт.
Зокрема, в матеріалі агентства Reuters зазначається, що на супутникових знімках поімтили формування розгалуженого оборонного комплексу в пустельних районах Сіньцзяну, який може бути частиною стратегії Пекіна зі зміцнення здатності завдати гарантованого удару у відповідь у разі потенційного ядерного нападу.
Згідно з аналізом цих фото, у районі ракетного шахтного поля Хамі виявлено понад 80 нових пускових майданчиків, а також низку інженерних та допоміжних споруд оборонного призначення. Окремо зафіксовано будівництво двох великих восьмикутних військових комплексів, навколо яких формується багаторівнева інфраструктура — від житлових зон для військових до укріплених складів і транспортних вузлів.
Аналітики, які вивчали ці зображення для Reuters, зазначають, що частина об’єктів може бути пов’язана з розміщенням мобільних ракетних комплексів, систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також елементів командування і управління. Зокрема, йдеться про потенційні вузли зв’язку та інфраструктуру для координації стратегічних сил.
Ба більше, за словами, наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum на Гаваях Александра Нілла, масштаби будівництва є безпрецедентними для цього регіону. В цілому, інфраструктура охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі за межами традиційних силосних районів.
"Ми розглядаємо дуже значне посилення та диверсифікацію стратегічних ядерних засобів стримування Китаю", — додав він.
Ще увагу дослідників привернули дві восьмикутні структури, розташовані у Східному Сіньцзяні на відстані приблизно 140 і 230 кілометрів на південний захід від шахтного району Хамі. Супутникові дані показують, що ці комплекси мають складну багатошарову організацію: центральні адміністративні будівлі, кільцеву забудову для розміщення особового складу, окремі зони для техніки та периферійні об’єкти невстановленого призначення.
На думку аналітиків, у цих районах також присутні залізничні під’їзні колії, аеродромна інфраструктура та елементи логістичного забезпечення, включно з можливими складами пального та укріпленими бункерами. Зафіксовано також сліди активної військової діяльності — переміщення техніки, розгортання наметових таборів і навчання поблизу об’єктів у квітні та травні.
Директор проєкту Nuclear Information Project у Federation of American Scientists Ганс Крістенсен зазначає, що хоча точно визначити призначення всіх об’єктів складно, масштаб інфраструктури вказує на надзвичайно серйозне посилення китайських стратегічних можливостей. Він додав, що в подібних умовах "важко щось виключати" щодо можливого функціонального призначення майданчиків.
Водночас старший науковий співробітник з ядерної політики Фонду Карнегі за міжнародний мир Тун Чжао припускає, що частина інфраструктури може бути пов’язана з системами командування, управління та зв’язку (C3), а також із забезпеченням ядерних операцій у районі шахтних комплексів. Він також звертає увагу на можливу інтеграцію цих об’єктів у ширшу систему стратегічного управління силами.
За даними експертів, третій восьмикутний комплекс, розташований ближче до району Лопнур, виглядає менш розвиненим і, ймовірно, використовується як випробувальний або навчальний полігон — на знімках помітні пошкоджені ділянки ґрунту та макети техніки.
Попри це, аналітики зазначають, що Китай продовжує модернізацію ядерної інфраструктури без офіційного розкриття повного масштабу програм. За оцінками американських військових, країна швидко нарощує свій арсенал і може мати близько 1000 ядерних боєголовок до 2030 року, а також розгорнуті сотні міжконтинентальних ракет.
Загалом, фахівці сходяться на думці, що нова мережа об’єктів у пустелі може стати одним із наймасштабніших елементів модернізації китайських стратегічних сил за останні десятиліття, яка посилює глобальну ядерну конкуренцію, насамперед зі Сполученими Штатами.
"Я ніколи не бачив нічого подібного. Це надзвичайні зусилля", — сказав Ганс Крістенсен.
Раніше Фокус писав, що Китай, за оцінками деяких експертів, може не лише стримувати, а й активно нарощувати ядерні сили з розрахунком на можливе ведення війни, включно з підозрами щодо прихованих випробувань.
Також повіжомлялося, що Китай продовжує активно нарощувати ядерний потенціал і цього року вже розмістив понад 100 міжконтинентальних ракет DF-31 у шахтах поблизу кордону з Монголією. Водночас Пекін, за даними Пентагону, не зацікавлений у переговорах щодо контролю над ядерними озброєннями.