Фонд у розмірі 300 мільярдів доларів: Іран виходить із війни зі США багатшим, ніж був до цього, — Reuters

У рамковій угоді між США та Іраном передбачено створення приватного фонду в розмірі 300 мільярдів доларів, призначеного для стимулювання інвестицій в Іран, і більше половини цієї суми вже виділено, повідомило Reuters джерело, яке безпосередньо знайоме з умовами угоди. У США поки що не дали однозначної відповіді щодо цього фонду і не оприлюднили текст угоди.

Фонд покликаний надати обом сторонам економічний стимул для укладення остаточної угоди про припинення війни, повідомило джерело, яке висловилося на умовах анонімності, оскільки план ще не було офіційно оголошено, а Вашингтон і Тегеран готуються підписати його в п’ятницю.

Про існування фонду повідомлялося й раніше, але агентство Reuters вперше оприлюднює інформацію про те, що понад половину суми вже виділено і що він складатиметься виключно з коштів приватного сектору.

У неділю офіційні представники США та Ірану заявили, що досягли угоди щодо рамкового плану припинення війни, яка розпочалася 28 лютого з нападу американських та ізраїльських військ на Іран. Угода передбачає припинення американської блокади Ірану та відновлення роботи Ормузької протоки — ключового маршруту постачання нафти та газу у світовому масштабі.

Новий фонд є приватним інвестиційним інструментом, а не програмою відновлення чи репарацій, і не передбачатиме використання будь-яких державних коштів чи грантів, повідомило джерело, додавши, що компанії зі США, арабських держав Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки погодилися надати фінансування.

Як повідомило джерело, обіцяні інвестиції охоплюють енергетику, логістику, виробництво та транспорт.

Президент США Дональд Трамп уже відкинув будь-які твердження про те, що цей фонд є інвестицією США.

"Ми не інвестуємо, ми не вкладаємо жодного цента", — сказав він у кулуарах саміту G7 у Франції, додавши, що також не просить країни Перської затоки інвестувати.

Раніше речниця Білого дому послалася на інтерв’ю віцепрезидента Джей Ді Венса телеканалу CBS, у якому він заявив, що Іран може отримати доступ до фонду відновлення у розмірі 300 мільярдів доларів, який підтримують держави Перської затоки, якщо дотримуватиметься умов угоди.

Високопоставлене іранське джерело повідомило, що Тегеран спочатку вимагав від США 400 мільярдів доларів як компенсацію за збитки, завдані війною, але Вашингтон заявив, що не надасть цю суму.

Потім виникла ідея створити фонд, який називатиметься Фондом реконструкції та розвитку.

Як повідомило іранське джерело, механізм передбачає участь країн регіону різними способами. До них належать отримання кредитів, створення кредитних ліній або пряме фінансування відновлення об’єктів, пошкоджених під час війни, зокрема нафтопереробних заводів, аеропортів та, у ширшому сенсі, інфраструктури, що постраждала від конфлікту.

Іран, одна з найбільших економік Близького Сходу, протягом останніх чотирьох десятиліть практично не залучав значних прямих іноземних інвестицій, оскільки був відрізаний від світових ринків капіталу послідовними хвилями санкцій з боку США та інших країн. Країна володіє другими за величиною у світі запасами природного газу та четвертими за величиною запасами нафти.

Інвестиційний фонд повністю відокремлений від паралельного переговорного процесу щодо скасування санкцій США та розблокування іранських суверенних активів, заморожених за кордоном, повідомило інше джерело, обізнане з умовами угоди, назвавши ці два механізми окремими фінансовими інструментами з різними цілями та строками.

Фонд не буде створено і не розпочне свою діяльність доти, доки не буде укладено остаточну та задовільну угоду. Меморандум про взаєморозуміння, після його підписання, має на меті структурувати процес протягом наступних 60 днів.

"Він буде створений лише після підписання остаточної угоди. Протягом цих 60 днів адміністратори фонду працюватимуть з іранцями та інвесторами над плануванням та визначенням масштабів проєктів", — зазначило джерело.

Джерело відмовилося повідомити, як і ким керуватиметься фонд, зазначивши, що ключові деталі ще належить опрацювати. Він також назвав компанії з Південної Кореї, Японії, Сінгапуру, Малайзії та США серед тих, хто взяв на себе зобов’язання, але відмовився надати повний список.

Нагадаємо, щодо угоди між Іраном і США залишилося ще щонайменше вісім невирішених питань. Наприклад, чи буде прохід через Ормузьку протоку безкоштовним, як це було до війни в Ірані.

Раніше "Фокус" докладно розповідав про те, як в Ізраїлі, США та країнах Перської затоки відреагували на "угоду" Дональда Трампа з Іраном.