Російська нафта: чому найжорсткіша санкція ЄС так і не запрацювала, — Euronews
Європейський Союз не зміг запровадити повну заборону на морські перевезення російської нафти, хоча таку ініціативу ще на початку року запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Санкція опинилася у стані політичної невизначеності через розбіжності між країнами-членами та відсутність підтримки партнерів по G7.
Про це повідомило видання Euronews.
За даними видання, спочатку Єврокомісія хотіла повністю заборонити морські послуги для транспортування російської нафти — від страхування і банківських операцій до перевезення та реєстрації танкерів. Передбачалося, що це ще більше скоротить доходи Росії від продажу енергоресурсів.
Раніше ЄС уже намагався запровадити таку заборону у 2022 році, але після консультацій із тодішньою адміністрацією президента США Джо Байдена погодився на механізм цінової стелі у 60 доларів за барель. У Брюсселі згодом дійшли висновку, що цей механізм працює недостатньо ефективно, оскільки Росія використовує "тіньовий флот", а також продає нафту за участю країн, які не приєдналися до обмежень.
Після оголошення нової санкційної ініціативи Урсула фон дер Ляєн заявила, що її планують реалізувати після рішення країн G7. Згодом єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс уточнив, що згода G7 не є "абсолютною передумовою", і ЄС готовий діяти самостійно.
Ситуація змінилася після ударів США та Ізраїлю по Ірану і різкого зростання цін на нафту. На цьому тлі Греція та Мальта виступили проти заборони, заявивши, що вона завдасть збитків європейській морській галузі, тоді як Росія просто переорієнтує торгівлю на Китай та Індію. За інформацією Euronews, ці країни дали зрозуміти, що без рішення G7 скористаються правом вето.
У результаті санкцію лише схвалили в принципі під час ухвалення 20-го пакета санкцій у квітні, але її запровадження відклали на невизначений термін. Коли у червні представили 21-й пакет санкцій, питання повної заборони морських перевезень російської нафти вже не порушували.
Водночас Швеція, Фінляндія, країни Балтії, Польща, Данія, Нідерланди та Україна й надалі підтримують запровадження цієї санкції. Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила, що "робота над повною забороною морських послуг є важливою частиною цих зусиль", оскільки це суттєво підвищить витрати на транспортування російської нафти та буде простіше для контролю, ніж нинішня цінова стеля.
Аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря Айзек Леві вважає, що різке запровадження заборони може підштовхнути світові ціни на нафту вгору. На його думку, ЄС варто зосередитися на жорсткішому виконанні чинного механізму цінової стелі, адже без належного контролю він залишається малоефективним.
Раніше Фокус писав, що російський "тіньовий флот" становить серйозну загрозу для довкілля. За оцінками, понад половина танкерів, які використовує РФ для обходу санкцій, перебувають у незадовільному технічному стані та можуть спричинити масштабні екологічні наслідки.
Також повідомлялося, що у Франції затримали капітана танкера, який пов'язують із "тіньовим флотом" Росії. Судно прямувало з Мурманська, перевозячи підсанкційну російську нафту.